Жак Соломон Адамар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Соломон Адамар
фр. Jacques Hadamard
Hadamard2.jpg
Жак Соломон Адамар
Народився 8 грудня 1865(1865-12-08)[1][2][3][4][5][6]
Версаль[7]
Помер 17 жовтня 1963(1963-10-17)[7][2][3][4][6] (97 років)
Париж, Франція[7]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Національність Француз
Місце проживання Франція Франція
Діяльність математик, професор
Сфера роботи диференціальне рівняння з частинними похідними, теорія чисел
Alma mater Вища нормальна школа
Науковий керівник Еміль Пікар[10] і Jules Tannery[d]
Мова творів французька[2]
Заклад University of Bordeaux[d]
Членство Лондонське королівське товариство
Французька академія наук
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Польська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія деї Лінчеї
Російська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Відомий завдяки: добуток Адамара, Теорема Адамара про лакуни
Батько Amédée Hadamard[d]
Нагороди

Адамар Жак Соломон (Hadamard Jacques; 8 грудня 1865 — 17 жовтня 1963) — французький математик. Член Паризької Академії наук (з 1912). Основні праці присвячені теорії диференційних рівнянь з частинними похідними, теорії чисел, теорії функцій комплексної змінної і механіки (проблема стійкості рівноваги). Багато уваги приділяв викладанню в школі.

Праці[ред. | ред. код]

  • Укр. перекл. — Елементарна геометрія, ч. 1—2. К., 1953—55
  • Lectures on Cauchy's problem. N. Y., 1923
  • Cours d'Analyse, v. 1—2. Р., 1927—30.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]