Сколоздра Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сколоздра Володимир Іванович
Народився 20 серпня 1912(1912-08-20)
Дроговиж
Помер 7 серпня 1980(1980-08-07) (67 років)
Львів, Льві́вська о́бласть, Українська РСР, СРСР
Працював у містах Львів

Володи́мир Іва́нович Сколо́здра (20 серпня 1912, Дроговиж — 7 серпня 1980) — український скульптор.

Біографія[ред.ред. код]

1933 року пішов на роботу до Розвадівської керамічної фабрики. Тоді у теракоті виконав низку скульптур і рельєфів. Учився у Львівській мистецько-промисловій школі (1939–1941). Працював у галузі станкової (перев. портрети) та монументальної скульптури. Відразу після війни працював у Миколаєві. 1946 року разом із сім'єю оселився у Львові. Від 1950 року член Спілки художників УРСР. 1952 року став лауреатом Державної премії СРСР. Помер 7 серпня 1980 року. Похований у Дроговижі. 1982 року з нагоди 70-річчя від дня народження відбулась перша персональна посмертна виставка.

Роботи[ред.ред. код]

  • Барельєф із портретом Т. Шевченка (1941).
  • Рельєф «Русалка Дністрова» (портрет М. Шашкевича), встановлений 1943 року в церкві святого Миколая в Миколаєві Львівської області.[1]
  • Статуя «Олекса Довбуш» (у співавторстві з М. Рябініним, 1951).
  • Погруддя І. Франка (мармур).
  • Реконструкція втраченого бронзового погруддя Марії Конопницької для надгробного пам'ятника на Личаківському цвинтарі. Виконана 1950 року на підставі фотографій оригінальної скульптури авторства Люни Дрекслер.[2]
  • Погруддя В. Стефаника (1953).
  • Пам'ятник Іванові Франку у Брюховичах (1956).[3]
  • Погруддя Лесі Українки (1958).
  • Пам'ятник Лесі Українці, село Колодяжне Ковельського району (1958).[4]
  • Погруддя Людвіґа ван Бетговена.
  • «Гомін Карпат» (1960).
  • Пам'ятник Шевченкові в місті Сколе (1961).[5]
  • «Шевченко-солдат» (1963).
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в смт Славське (1963, архітектор Микола Мікула).[6]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Яблунівка Буського району (1969).[7]
  • Пам'ятник В. Стефаникові у Львові (граніт, 1971, архітектор Мирон Вендзилович).[8]
  • Пам'ятник В. Стефаникові в Едмонтоні (бронза, 1971).
  • Пам'ятник В. Стефаникові в Русові Снятинського району (1971, бетон, архітектор Мирон Вендзилович).[9]
  • Пам'ятник загиблим землякам у селах Монастирець Самбірського району (1977, архітектор М. Гірняк)[5], Буянів (1983, архітектор І. Буковинський).[10]
  • Портрет автоклавника Ново-роздольського північного комбінату М. Н. Палиша (1979, тонований гіпс, 62×45×40).[11]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гнатів Я. Ключ до розуміння. Джерела духовності Миколаївщини над Дністром у XVI—XVIII ст. // Миколаївщина. Збірник наукових статей / Відп. ред. Леонтій Войтович. — Вид. 2-ге. — Львів : Поліграфічні послуги, 1998. — Т. 1. — С. 141. — ISBN 966-02-0094-8.
  2. Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 217. — ISBN 83-04-04414-5.
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 321.
  4. Памятники истории… — С. 72.
  5. а б Памятники истории… — С. 337.
  6. Памятники истории… — С. 338.
  7. Памятники истории… — С. 324.
  8. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
  9. Памятники истории… — С. 230.
  10. Памятники истории… — С. 327.
  11. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 30.

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.