Блюсюк Володимир Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
;Роботи |
;Роботи |
||
* Реконструкція інтер'єру першого поверху [[Порохова вежа|Порохової вежі]] у Львові для потреб кафе. Реалізована на початку [[1960-ті|1960-х]] років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор [[Дорошенко Володимир Карпович|Володимир Дорошенко]].<ref>''[[Шуляр Андрій Михайлович|Шуляр А. М.]]'' 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.</ref> |
|||
* 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній [[Вулиця Академіка Лазаренка|вулиці Академіка Лазаренка]] (співавтор Мирослав Трач).<ref>{{книга |автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова Т. О.]], [[Мих Роман Михайлович|Мих Р. М.]]|частина = |заголовок = Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Будівельник|рік = 1989|том = |сторінки = 234 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> |
* 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній [[Вулиця Академіка Лазаренка|вулиці Академіка Лазаренка]] (співавтор Мирослав Трач).<ref>{{книга |автор = [[Трегубова Тетяна Олександрівна|Трегубова Т. О.]], [[Мих Роман Михайлович|Мих Р. М.]]|частина = |заголовок = Львів. Архітектурно-історичний нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Будівельник|рік = 1989|том = |сторінки = 234 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> |
||
* Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові ([[1968]]). |
* Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові ([[1968]]). |
||
Версія за 20:06, 18 грудня 2015
| Блюсюк Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народження | 25 лютого 1937 (87 років) |
| Смерть | 10 березня 2023 (86 років) |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
Блюсю́к Володи́мир Іва́нович (25 лютого 1937, Святець) — архітектор. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проектування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.
- Роботи
- Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе. Реалізована на початку 1960-х років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Дорошенко.[1]
- 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач).[2]
- Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
- Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач).[3]
- Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик).[4]
- Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
- Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
- Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
- Храмовий комплекс Святої Покрови у смт Теофіполь Хмельницької області (1998–1999).
- Серія проектів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
- Архітектурна частина низки пам'ятників.
- Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Лука Біганич).[5]
- Ярославові Галану у Львові на колишній площі Галана, тепер Петрушевича (1971, скульптори Олександр Пилєв, Аїда Охріменко, Валентин Усов).[6]
- Василю Пересаді на вулиці Пасічній у Львові (1971, скульптор Яків Чайка).[7]
- Олексі Довбушу у Велесневі (1977).
- Іванові Підкові на площі Підкови у Львові (1982, скульптор Петро Кулик).
- Тарасу Шевченку в Любинцях (1982).
- Тарасові Шевченку в Жидачеві (1988).
- Князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997).
- Генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр).
- Іванові Підкові у Черкасах (2001, скульптор Петро Кулик).
- Іванові Підкові у Каневі (2001).
- Пам'ятний знак у селі Трудовач (скульптор Яків Чайка).[8]
- Пам'ятний знак у Джанкої (скульптор Еммануїл Мисько).[8]
- Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні у Старокостянтинові (штучний камінь, скульптори Іван Самотос, архітектор Любомир Лесюк).[9]
- Нереалізовані проекти пам'ятників
- Байді Вишневецькому у Вишнівці (1992, скульптор Ярослав Лоза).
- Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).
Примітки
- ↑ Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 249.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 243.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 258.
- ↑ Памятники истории… — С. 313.
- ↑ а б Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 87.
- Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — № 11. — 2006. — С. 105, 106.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |