Чайка Яків Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Яків Ілліч Чайка
Яків-Чайка.JPG
Надгробок Якова Чайки на Личаківському цвинтарі у Львові
Народження 10 квітня 1918(1918-04-10)
с. Бродки
Смерть 25 березня 1995(1995-03-25) (76 років)
  м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Національність українець
Громадянство Польща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Державна промислова школа у Львові
Діяльність скульптор[d]
Напрямок кераміка, скульптура
Роки творчості 1956-1995
Вплив О. Новаківського, С. Литвиненка
Член Спілка художників СРСР
Твори пам'ятники: І. Франку (Броди, Львів), Т. Шевченку (Львів) та інші.
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден Вітчизняної війни II ступеня
Звання Народний художник України

Я́ків І́лькович Ча́йка (10 квітня 1918, с. Бродки — 25 березня 1995, м. Львів) — український кераміст і скульптор, Народний художник України. Чоловік Володимири Чайки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в селі Бродки (нині — Миколаївський р-н, Львівської обл.) у бідній селянській родині. Вдома отримав перші уроки народної творчості (батько і старший брат різьбили по дереву, сестри — вишивали).

Початкову школа відбув у рідному селі, неповну середню — у сусідньому Миколаєві, а потім навчання та праця юнака у Львові в умовах матеріальної скрути, часто надголодь.

Хлопець вчиться малюнка у видатного живописця Олекси Новаківського, заробляє на прожиття та опановує таємниці художньої кераміки з майстерні «ОКО» скульптора Сергія Литвиненка. У великій нагоді Чайці стала стипендія, яку йому призначив Андрей Шептицький і якою він міг оплатити своє навчання. Набуті знання дозволили юнакові у 1935 році вступити на відділення скульптури Державної промислової школи та закінчити її у 1939 році, (на момент закінчення — Інститут пластичних мистецтв). А далі служба в армії, війна, участь у бойових діях в складі однієї з авіачастин.

По війні Яків Чайка повернувся до Львова, викладав у навчальному закладі, який напередодні другої світової війни закінчив сам, вів практичні заняття з художньої кераміки і водночас залучився до активної творчої праці.

Разом з митцями старшого покоління брав участь в організації Львівського відділення Спілки художників України, а згодом упродовж багатьох років очолював його.

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 73.[1]

Доробок[ред.ред. код]

Пам'ятник-погруддя у Криворівні

Автор пам'ятників у низці населених пунктів Західної України. Портретні погруддя Миколи Гоголя, Івана Айвазовського, Антіна Манастирського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Стефаника та інших; співавтор пам'ятників Іванові Франкові у Львові і в Дрогобичі та інші.

За досягнення у розвитку образотворчого мистецтва йому присвоюють почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1968 — звання народного художника УРСР.

Персональні виставки у 1956 і 1969 роках у Львові.

Монументальні роботи
Станкові роботи
  • «Ярослав Галан» (1952, штучний граніт, 158×90×87, Музей українського мистецтва в Києві).[21]
  • «За мирне будівництво» (1963, кована мідь, 140×80×86).[9]
  • «Тарас Шевченко» (1964, штучний граніт, 86×90×52).[22]
  • «Фелікс Дзержинський» (1967, штучний граніт, 135×97×65).[9]
  • «Письменник-публіцист Ю. Мельничук» (1966, штучний камінь, 90×77,5×49,5, Національний музей у Львові).[23]
  • «Карл Маркс», погруддя (1968, кована мідь, 86×69×42).[9]
  • «Ленін» (1969, штучний граніт, 94×66×52).[9]
  • «Ленін» (1970, штучний граніт, 140×40×40).[9]
  • «Леся Українка» (1971, штучний мармур, 112×110×65, Музей Лесі Українки в Києві).[23]
  • «В. І. Ленін» (1975, кована мідь, 142×138×115).[24]
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці Н. І. Міляна (1976, штучний граніт, 44×83×57, власність Спілки художників[23]; за іншими даними — 1975 рік[24]).
  • В. І. Ленін — трибун революції (1977, тонований гіпс, 140×162×110).[25]
  • Портрет передовика виробництва ЛАЗ М. С. Красневич (1977, тонований гіпс, 14×89×63).[25]
  • «Фелікс Дзержинський» (1977, тонований гіпс[25], а також штучний граніт[23], 140×100×70).
  • В. І. Ленін (1977, тонований гіпс, 145×150×100).[25]
  • «Карл Маркс» (1979, штучний мармур, 84×55×50).[26]
  • «В. І. Ленін» (1979, тонований гіпс, 120×54×30).[26]
  • «Материнство» (1979, тонований гіпс, 87×52×49).[26]
  • «Будівельник» (1982, тонований гіпс, 170×80×85).[27]
  • «Господар полонини» (1982, тонований гіпс, 85×100×70).[27]
  • «Визволитель» (1985, тонований гіпс, 129×60×80).[28]
  • «Ріпники» (1984, тонований гіпс, 85×53×75).[29]
  • «Воїн-переможець» (1985, штучний камінь, 127×270×115).[28]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 90×105×50).[29]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 125×125×75).[29]
  • «Т. Г. Шевченко» (1989, тонований гіпс, 81×12×92).[30]
  • Композиція «Прометей».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 409. — ISBN 966-8955-00-5.
  2. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 319.
  3. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — ISBN 978-617-7142-00-2.
  4. Памятники истории… — С. 319.
  5. а б Памятники истории… — С. 325.
  6. а б Памятники истории… — С. 337.
  7. Памятники истории… — С. 336.
  8. Памятники истории… — С. 339.
  9. а б в г д е Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28, 34.
  10. а б Памятники истории… — С. 323.
  11. Памятники истории… — С. 474.
  12. Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 34. — 100 прим. — ISBN 966-7544-29-3.
  13. Памятники истории… — С. 313.
  14. Сосса Р. Львов. Атлас туриста. — Москва : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1989. — С. 52.(рос.)
  15. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — Київ : Реклама, 1980. — С. 27.; Памятники истории… — С. 342.
  16. Выставка произведений художников западных… — 32
  17. Памятники истории… — С. 338.
  18. Кравченко Я. Камені спотикання, або Журба і радість Ярослава Троцька // Дзвін. — 2001. — № 1 (675). — С. 152.
  19. Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155.
  20. Львівська експериментальна… — С. 98.
  21. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 31.
  22. Выставка произведений художников западных… — 31; Художники Львова… — С. 28.
  23. а б в г Выставка произведений художников западных… — 31.
  24. а б Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 34.
  25. а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 57.
  26. а б в Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 16.
  27. а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  28. а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 10.
  29. а б в Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  30. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 13.

Джерела[ред.ред. код]