Стрільцівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стрільцівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Старобільський район
Громада Міловська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44140070230014211
Облікова картка Стрільцівка 
Основні дані
Засноване 1730
Населення 566
Площа 5,18 км²
Густота населення 109,27 осіб/км²
Поштовий індекс 92530
Телефонний код +380 6465
Географічні дані
Географічні координати 49°18′04″ пн. ш. 39°50′59″ сх. д. / 49.30111° пн. ш. 39.84972° сх. д. / 49.30111; 39.84972Координати: 49°18′04″ пн. ш. 39°50′59″ сх. д. / 49.30111° пн. ш. 39.84972° сх. д. / 49.30111; 39.84972
Середня висота
над рівнем моря
84 м
Водойми р. Комишна
Місцева влада
Адреса ради 92530, с. Стрільцівка, вул. Центральна[джерело?], 4
Карта
Стрільцівка. Карта розташування: Україна
Стрільцівка
Стрільцівка
Стрільцівка. Карта розташування: Луганська область
Стрільцівка
Стрільцівка
Мапа
Мапа

Стрільці́вка — село в Україні, у Міловській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 566 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1864 рік у казенній слободі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1682 особи (870 чоловічої статі та 802 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Стрільцівська волості, мешкало 1835 осіб, налічувалось 269 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція й 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2109 осіб (1027 чоловічої статі та 1082 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 2707 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 255 людей[5].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 566 осіб, з них 89,05 % зазначили рідною мову українську, 10,78 % — російську, а 0,17 % — іншу[6].

Економіка[ред. | ред. код]

Одним з найвідоміших і найдавніших в Україні підприємств є Стрільцівський (= Стрілецький) кінний завод, організований ще 1805 року, який тепер має назву Філія "Стрілецький кінний завод №60" і діє в складі Державного підприємства «Конярство України», заснованого 2010 року[7].

Стрілецький кінний завод[8][9] виростив високоякісного «дербіста» чистокровної верхової породи жеребця Брімстона, який дав чотири «дербіста» в тому числі тричі вінчаного жеребця Будинка.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Крейдяні відслонення».[10]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3016)(рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  5. Мартиролог. Луганська, ст. 223—228 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2016.
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
  7. Філія "Стрілецький кінний завод №60". Державне підприємство «Конярство України» (вебсайт). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  8. Журнал «Конный Мир». Стрелецкий конный завод [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Статьи «Стрелецкий конный завод № 60». Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 21 листопада 2010.
  10. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 88-90 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]