Теорема Шмідта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Група (математика)
Теорія груп
Див. також: Портал:Фізика

Теорема Шмідта — теорема про властивості розширення локально скінченної групи.

Формулювання[ред. | ред. код]

Розширення локально скінченної групи за допомогою локально скінченної групи саме локально скінченне.

Доведення[ред. | ред. код]

Перевіримо, що кожна скінченна множина з породжує скінченну підгрупу. За умовою фактор-група скінченна. Збільшивши, якщо потрібно, множину , вважатимемо, що вона замкнута відносно обернених елементів та містить представників усіх суміжних класів за . Тоді для будь-яких , де , . Звідси випливає, що будь-який добуток елементів із можна записати як добуток деякого елемента з на добуток деяких . Оскільки всілякі породжують скінченну підгрупу, все доведено.

Література[ред. | ред. код]

  • Каргаполов, М. И., Мерзляков Ю. И. Основы теории групп. — М. : Наука, 1972. — С. 208.