Тетіїв

Тетіїв
Герб Тетієва Прапор Тетієва
Тетіївська церква у центрі міста
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Київська область
Район	Тетіївський район
Засноване	Відомий з 1185 як Тимошня, з 1514 як Тетіїв
Статус міста	від 1606 Магдебурзьке право, 1968 року
Населення	▲13367 (01.01.2019)
- повне	▲13367 (01.01.2019)
Площа	13,04 км²
Густота населення	1020 осіб/км²
Поштові індекси	09800
Телефонний код	+380-4560
Координати	49°22′15″ пн. ш. 29°41′24″ сх. д.
Водойма	ріка Роська
Міста-побратими	Żory, Жори (Польща, Сілезьке воєводство) Славутич (Україна) Чортків (Україна)
День міста	перша декада травня
Відстань
Найближча залізнична станція	Тетіїв
До обл./респ. центру
- залізницею	256 км
- автошляхами	144 км
До Києва
- залізницею	256 км
- автошляхами	144 км
Міська влада
Адреса	09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, 3
Тетіїв у Вікісховищі Мапа Тетіїв Тетіїв

Теті́їв (Тетиев, рус., Tetiiv, eng) — місто в Україні, адміністративний центр Тетіївської міської об'єднаної громади в Київської області, за 144 км від Києва. Тетіїв — залізнична станція на лінії Козятин — Жашків.

Географія

Місто розташоване на двох берегах річки Роськи, в яку впадають праві притоки Росішка та Дубравка.

Населення

Загальна кількість населення — 13367 осіб.

Транспорт

Через місто проходить залізниця Козятин-Жашків, є дві залізничних станції: Тетіїв і Слобідський Пост (в західній частині міста — «на Слободі», за річкою). Станція Тетіїв — більша, є великий зал і каса.

Діє автостанція.

Основні пам'ятки

Каплиця Свейковських

Каплиця Свейковських

На початку 19 століття в Тетієві побудували кам'яний парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Поруч з костелом була зведена каплиця, яка згодом служила родовою усипальницею для сім'ї Свейковських. Каплиця на сьогодні збереглася в доброму стані і є пам'яткою архітектури національного значення. 11 березня 2006 року католики Тетієва отримали ключі від каплиці. Каплиця побудована в античному стилі. Перед входом знаходиться чотириколонний іонічний портик з написом польською «Tym ktorzy zmartwychwstana» («Тим, хто постане з мертвих») та трикутним фронтоном із хрестом. Над кованими дверима — герб та польськомовний напис «Гроби родини Свейковських».

Каплиця — це все, що залишилося від тетіївського костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, який за радянських часів був переобладнаний на клуб, потім на будинок піонерів, і врешті решт став заводським цехом заводу «Електронмаш». А каплиця служила в ті часи складом для заводу.

Залишки костелу Успіння Пресвятої ДІви Марії

Залишки костелу Успіння Пресвятої Діви Марії

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії змурований у 20-х роках XIX ст. на місці давнього дерев'яного. Оздобленням костелу була гранітна скульптура св. Яна Непомуцького, а на головних дверях викарбувані літери N.P.M. Хоча, згідно зі Словником Географічним королівства польського зазначено, що …"Латины имеют в Тетиеве свой костел приходской каменный им. св. Яна Непомуцена, построенный в текущем столетии (XIX)". В радянські часи костел став частиною заводу «Електронмаш». Незважаючи на цей факт добре збереглися архітектурні елементи костелу, що дає можливість відреставрувати його і місто може отримати архітектурну пам'ятку з двухсотрічною історією.

Пам'ятник на честь отримання Магдебурзького права

Пам'ятник Магдебурзькому праву

Пам'ятник споруджено 2 травня 2016 року в міському парку на честь 410 річниці з часу отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом.

Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші

Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші

Пам'ятний знак встановлено 2 травня 2016 року в міському парку на місці, де на початку 17 ст. була збудована Тетіївська ратуша.

Ратуша була невід'ємною умовою отримання містом самоврядування за Магдебурзьким правом, і за 400 років в її стінах відбувалися найбільш значущі для міста історичні події. 13 та 14 травня в Тетієві зупинявся останній король Польщі Станіслав Август, який в тому числі побував і в Тетіївській ратуші. Під час свого походу на Волинь гетьман Богдан Хмельницький виступив перед жителями Тетієва з балкону Тетіївської ратуші.

Курган «Красна могила»

Курган «Красна могила»

З тих давніх часів збереглося біля Тетієва чотири кургани, але тільки два з них мають назви: «Красна Могила» і «Зелена Корчма». Район кургану «Красна Могила» — це найдавніше місце Тетієва, місце найдавніших поховань мешканців міста.

Краєзнавеці описували легенду, згідно з якою в давні часи на місці Тетієва стояло місто Тимошня. Це місто ще не було християнським. Тимошню зруйнували, але мешканці встигли закопати свої скарби поруч з могилою, яка в 19 столітті називалася Красна. У 1830 році поруч з могилою знайшли великий скарб, який складався з монет у формі риб'ячої луски і зерна.

Млин «Порхун»

Млин «Порхун»

Водяний цегельний млин, а також гребля з двома мостами були побудовані німецькими колоністами ще в 1812 році.  

Ця місцевість отримала назву «Порхун», тому що вода порхала весною, тобто шуміла.  

До 1917 року власником млина був Гаврило Васильович Цуцман. Сам млин працював до 1941 року. 

Сьогодення

Поступово поліпшують благоустрій міста. Вулиці переважно асфальтовані, є нові житлові і адміністративні будівлі. Наявне централізоване водопостачання, місто газифіковане, радіофіковане, вулицями курсують маршрутні таксі.

Проте значних втрат зазнала промисловість міста. На кінець 1980-х років в місті були такі промислові об'єкти: завод «Електронмаш» (філія), завод «Символ» (був орієнтований на військову промисловість), хлібозавод, маслозавод та ін. Після розпаду Радянського Союзу місту не вдалося зберегти більшу частину промислових об'єктів, кожен з них перестав існувати на протязі 1990-2000-х років.

Проте в місті за часів Незалежності з'явилася низка успішних компаній агросектору.

Велику роль відіграє торгівля. Крамниці, МАФи розміщені в різних мікрорайонах міста.

Також в місті видається газета «Тетіївська земля».

Тетіївська міська рада

Рішенням 6 сесії 7 скликання  Тетіївської міської ради від 17 травня 2018 року № 156 -06-VII було вирішено долучитися до Ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання», підписати угоду про членство та здійснити ряд заходів для забезпечення сталого економічного розвитку громади. Першочерговим  завданням  є розробка у співпраці з приватним сектором та громадянським  суспільством  Плану місцевого економічного розвитку Тетіївської ОТГ на період до 2020 року за участі представників всіх адміністративних одиниць, які увійшли до складу Тетіївської ОТГ, депутатів, громадських активістів, фахівців та регіональних консультантів.

22 та 23 листопада 2018 року у місті Києві проходила конференція високого рівня «Муніципалітети за сталий розвиток», організатором якої виступили одразу дві ініціативи, в яких місто Тетіїв бере участь, а саме ініціатива Європейської Комісії «Угода мерів» та ініціатива Європейського Союзу «Мери за економічне зростання».

За умовами обох ініціатив, місто-учасник повинно протягом визначеного терміну підготувати нормативні стратегічні документи у різних сферах життєдіяльності, точніше — в сфері енергоефективності та економічного розвитку. Терміни для підготовки Програми «План місцевого економічного розвитку міста Тетієва до 2020 року»  - вересень 2018 року.

Програма «План місцевого економічного розвитку міста Тетієва до 2020 року» готувалася в стислі терміни відповідною робочою групою виконавчого комітету Тетіїївської міської ради.

Після експертної оцінки координаторів ініціативи «Мери за економічне зростання» в Україні «Плану місцевого економічного розвитку міста Тетієва до 2020 року», його було надано на розгляд експертам Світового банку.

У рамках вищезгаданої конференції відбулося нагородження міст-учасників ініціативи «Мери за економічне зростання» Сертифікатами відповідності за надані на розгляд Плани місцевого економічного розвитку. Місто Тетіїв отримало такий сертифікат, підтвердивши свій статус дійсного члена ініціативи Європейського Союзу «Мери за економічне зростання» та міста, чий «План місцевого економічного розвитку» пройшов позитивну оцінку та схвалення експертами Світового банку.

З 2017 року місто Тетіїв є адміністративним центром Тетіївської міської об'єднаної територіальної громади. В громаду входить 13 старостинських округів.

МІСТО ТЕТІЇВ

Є членом:

Асоціація міст України.

Асоціація малих міст України.

Асоціація об'єднаних територіальних громад.

Асоціація "Енергоефективні міста України".

Асоціація громад місцевої демократії (співзасновник).

Асоціація інвестиційно-привабливих міст (співзасновник)

Є підписантом:

Ініціативи Європейської Комісії «Угода мерів».  

Ініціативи Європейського Союзу «Мери за економічне зростання»..

Підписані Меморандуми:

Київський обласний експертний центр енергоефективності.

Перемога в проектах:

Kyiv Smart City Forum 2019 в номінації «Відкрите інноваційне місто» за успішне залучення громадян до процесів управління містом на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій

ЕКО-Оскар в рамках форуму стейкхолдерів зеленої енергетики ЕКО трансформація 2019

Тетіївська міська громада займає високі рейтингові місця (2 місце в Київській області та 9 місце по Україні) інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України

Проект "Є-рішення для громад" за підтримки U-lead з Європою 2019 рік

Проект "Цифрова громада" за підтримки U-lead з Європою 2018 рік

Проект “Смарт Громада - Створюємо разом”. Агенція, інноваційного, сталого розвитку та ресурсоефективності  2018 рік

Перший раунд Фази Впровадження напряму з покращення якості надання адміністративних послуг для населення Програми «U-LEAD з Європою» 2018 рік

Написані програми, плани та паспорти:

Інвестиційний паспорт.

Соціально-економічний паспорт.

План соціально-економічного розвитку громади на 2019-2020 роки.

Стратегія розвитку Тетіївської ОТГ до 2023 року.

План місцевого економічного розвитку.

План дій сталого енергетичного розвиту та клімату Тетіївської ОТГ до 2030 року

План сталого економічного розвитку до 2030 року.

Релігійні громади

• Свято-Успенська церква
• Свято-Миколаївська церква
• Євангельські християни-баптисти
• Церква адвентистів 7-го дня
• «Свідки Єгови»
• Незалежна помісна церква християська Нового Завіту «Живе слово»
• Храм Всіх святих
• Римсько – католицька  парафія Всіх Святих у Тетієві заснована була під назвою Внебовзяття (Успіння) Пресвятої Діви Марії

Медицина

КП "Комунальне некомерційне підприємстсво "Тетіївський центр первинної медико-санітарно допомоги" Тетіївської міської ради

Тетіївська центральна районна лікарня

Освіта

Кількість дошкільних закладів — 5

• «Калинка»
• «Оленка»
• «Сонечко»
• «Берізка»
• «Веселка»

Кількість загальноосвітніх шкіл — 4

• Комунальний заклад "Тетіївський заклад загальної середньої освіти школа І-ІІІ ступенів №1" Тетіївської міської ради Київської області
• Тетіївський ліцей №2 Тетіївської міської ради Київської області
• Комунальний заклад "Тетіївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3" Тетіївської міської ради Київської області
• Комунальний заклад "Тетіївський навчально-виховний комплекс "Гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Тетіївської міської ради Київської області
• Центр позашкільної освіти виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області
• "Інклюзивно-ресурсний центр" Тетіївської міської ради Київської області
  

Заклади культури та спорту

• Будинок культури Тетіївської ОТГ
• Тетіївський міський будинок культури
• Тетіївська централізована бібліотечна система
• Тетіївська дитяча музична школа
• Історико-краєзнавчий музей
• Тетіївська районна громадська організація Дитячо-юнацька спортивна школа «КОЛОСОК»
• Стадіон «Колос»

Громадські організації

• ГО клуб НеМО «Дивосил»
• ГО футбольний клуб «Тетій»
• ГО «Спортивний клуб Тетіїв»
• ГО Тетіївське міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів
• ГО Творче об'єднання «Край»
• ГО «Єдина громада — єдина мета»
• ГО «Нектар»
• Учнівське самоврядування «РОСТ» (Республіка органів самоврядування Тетіївщини)

Пам'ятки та екскурсійні місця

• Історико-краєзнавчий музей
• Обеліск слави
• Курган «Красна могила»
• Курган на Плоханівському кладовищі
• Млин «Порхун» (кінець XIX ст.) на Порхуновій греблі
• Маєток Марії Морочинської
• Ліс Мазепинці
• Ліс Чагарі
• Червоне провалля
• Бики
• Ландшафтний заказник місцевого значення «Лебединий»
• Острів закоханих
• Фонтан "Зоя"
• Дитячий майданчик "Фортеця" в міському парку
• Парк "Казковий"
• Парк "Центральний"
• Пам'ятник на честь 410-ї річниці отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом
• Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші
• Пам'ятник Юрію Переможцю
• Пам'ятник Андрію Первозванному
• Пам'ятник Княгині Ользі
• Скульптура "Покрова Божої матері"
• Свято-успенська церква
• Храм всіх святих
• Каплиця Свейковських та залишки Костелу Успіння Пресвятої Діви Марії
• Пам'ятник Тарасу Шевченку
• Пам'ятний знак Героям Чорнобиля
• Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років
• Пам'ятник страченим учасникам Коліївщини
• Пам'ятник поломаній лавочці
• Мистецькі лавочки
• "Стіна плачу" - меморіал жертвам єврейських погромів 1919-1920 рр.

Відомі люди

Народилися

• Байраківський Анатолій Іванович (* 1935) — український науковець, кандидат історичних наук, професор.
• Білеуш Домна МиколаЇвна — Заслужений вчитель УкраЇни, засновник музею ІсторІЇ м. ТетІЇв.
• Борсук Микола Олександрович (* 1947) — український політик
• Бура Ольга Анатоліївна — українська телеведуча та модель. Після її смерті в 2004 році вона була похована на місцевому кладовищі.
• Гірш Турій — керівник єврейської самооборони Тетієва 1919—1920 років
• Григорій Кирилюк — письменник
• Гуменюк Віктор Олександрович (1990—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Давид Фішман — професор-фізик, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій Радянського Союзу
• Дудун Тетяна Володимирівна (1967) — український географ-картограф, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Зима (Буженецька) Галина Іванівна (1944) — український вчений-економіст, кандидат економічних наук, професор Полтавського університету економіки торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.
• Костецький Борис Іванович — український вчений в галузі якості поверхні металів, надійності й довговічності машин.
• Марценюк Юрій Григорович (1960—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Рогаль Віталій Сергійович — народний художник Росії.
• Яаков Орланд (יעקב אורלנד) (1914—2002) — ізраїльський поет, перекладач, драматург
• Теслюк Георгій Михайлович (1979—2016) — лікар волонтер, учасник російсько-української війни
• Сухацький Леонід Андрійович (1969—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-українскьої війни.

Ролики та фільми про місто

Файл:Тетіїв Туристичний або мальовничі місця Тетієва.jpg

Постер фільму

Файл:Моя маленька Європа.jpg

«Моя маленька Європа»

1. 2 травня 2016 року в 502-у річницю з Дня заснування міста Тетієва та в 410-у річницю з Дня надання місту Магдебурського права був присвячений фільм — «Тетіїв Туристичний або мальовничі місця Тетієва», автор якого Валерій Гриша
2. Промо-ролик міста Тетієва — «Моя маленька Європа». Слова автора ролика Валерія Гриші: «Відродження маленьких містечок — це відродження України, а це в свою чергу і є шлях в Європу. На мою думку, у нас в Україні все набагато краще: і природа, і краєвиди, і архітектурні пам'ятки. І про це все потрібно розповідати, показувати, фотографувати і знімати».

Місцеві святкування

День міста Тетієва

Із 2016 року святкування Дня міста було перенесено на першу декаду травня, коли Тетіїв отримав самоврядування за Магдебурзьким правом, а саме 4 травня 1606 року за проханням князя Януша Острозького.

Святкування Дня міста у 2017 р.

МІСТА-ПАРТНЕРИ

• Чорткі́в — місто обласного значення (з 2013 року) в Тернопільській області України. Центр Чортківського району. Розташоване над річкою Серетом у південній частині галицького Поділля. Характер міста — адміністративно-торговельно-ремісничий. Тепер незначна промисловість: харчова, швейна; підприємства для обслуговування залізничного транспорту. 1 квітня 1930 року до Чорткова приєднано села Вигнанка, Синякове і Чортків Старий, а також хутори Менькове та Рудькове.

Чисельність наявного населення міста, на 1 грудня 2017 року, становить 29 065 осіб, а чисельність постійного населення — 28 913 осіб.

12 травня 2019 року, Тетіїв та Чортків стали містами-побратимами. Відповідну угоду підписали міський голова Тетієва Руслан Майструк та міський голова Чорткова Володимир Шматько в Тетієві.

• Славу́тич — місто обласного підпорядкування в Київській області, розташоване на лівому березі Дніпра, з населенням бл. 25 тис. осіб.

15 липня 2017 року, Тетіїв і Славутич стали містами побратимами. Міські голови Руслан Майструк та Юрій Фомічев підписали партнерську угоду, як між найпівнічнішим та найпівденнішим містом Київської області.

• Жори (польск. Żory, нім. Sohrau) — місто в Польщі, що входить до Сілезького воєводства. Має статус міського повіту та міської гміни. Мер міста — Вальдемар Соха (Waldemar Socha).

22 квітня 2015 року в Польщі відбулося підписання угоди про партнерство між містами Тетіїв, Київської області та Жори, Сілезького воєводства. А ще раніше, 19 червня 2014 року Тетіївська міська рада ухвалила рішення про налагодження двосторонніх партнерських відносин між містами Жори (Польща) та Тетієвом (Україна) в сфері міського розвитку та місцевого самоврядування.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Джерела

• «Рідний край — Тетіївщина». В. М. Вістяка. Тетіїв 1993 р.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Офіційний веб-сайт Тетіївської міської ради/ Тетіївська міська рада
• АМУ
• Офіційний веб-сайт Київської обласної державної адміністрації/Тетіївська районна державна адміністрація
• ShtetLinks: Tetiev/Tetiyev (англ.)
• Тетіїв — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)