Тур Геєрдал
Тур Геєрдал | |
---|---|
норв. Thor Heyerdahl | |
Народився |
6 жовтня 1914 Ларвік Норвегія |
Помер |
10 квітня 2002 (87 років) Колла-Мікері, Італія ·рак головного мозку[d] |
Громадянство (підданство) |
![]() |
Національність | норвежець |
Діяльність | мандрівник-дослідник, антрополог, археолог, історик, сценарист, морський біолог |
Alma mater | Університет Осло |
Сфера інтересів |
етнографія пригоди |
Науковий керівник |
Крістін Бонневі Hjalmar Broch |
Член | Норвезька академія наук |
Відомий завдяки: | мандрівки |
У шлюбі з | Liv Rockefeller[d] і Jacqueline Beer[d] |
Діти | Thor Heyerdahl[d][1] і Bjorn Heyerdahl[d][1] |
Нагороди | |
![]() |
Тур Ге́єрдал (норв. Thor Heyerdahl, МФА: [tuːr ˈhæiəɖɑːl]; 6 жовтня 1914, Ларвік, Норвегія — 18 квітня 2002, Колла-Мікері, Італія) — норвезький мандрівник, дослідник культури та походження різних народів світу: полінезійців, індіанців, жителів острова Пасхи, популяризатор науки, письменник. Здійснив кілька сміливих мандрівок на копіях стародавніх суден. Однак в академічних колах не припиняється дискусія щодо наукової цінності відкриттів Гейєрдала.
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Кон-Тікі[ред. | ред. код]
Плавання на Кон-Тікі Тур Геєрдал здійснив 1947 року, чим довів свою ж гіпотезу про те, що Полінезію могли заселити індіанці Південної Америки, які в стародавні часи здійснювали подорожі на великі відстані вздовж тихоокеанського узбережжя на бальсових плотах.
Тур Геєрдал збудував копію старовинного інкського судна із бальси, яке на честь одного із богів інків було назване «Кон-Тікі». Проект частково фінансувався військово-морським відомством Сполучених Штатів Америки, яке у післявоєнні роки було зацікавлене в подальших випробовуваннях новітньої техніки та продуктів харчування в натуральних умовах. Разом із п'ятьма іншими мандрівниками та дослідниками (усі зі Скандинавії) він виплив із порту Каяо в Перу, а приблизно за сто днів їхній пліт розбився об бар'єрний риф поблизу атолу Рароя. Усі мандрівники залишилися живими та випливли на ненаселений острів-атол. За кілька днів їхній радіосигнал почув радіолюбитель, який розповсюдив інформацію про їхній порятунок. Першими мандрівників знайшли та прийняли як почесних гостей аборигени Полінезії. За мотивами подорожі Тур Геєрдал видав 1947 року книгу «Подорож на Кон-Тікі», яка здобула велику популярність і була перекладена на 66 мов світу.
Однак ні до, ні після подорожі гіпотезу Геєрдала про заселення островів Полінезії вихідцями з Південної Америки в наукових колах не сприйняли всерйоз. На сьогодні за результатами ДНК-аналізів її вважають помилковою.
Ра та Ра-ІІ[ред. | ред. код]
Вже всесвітньо відомий, Тур Геєрдал домовився з видавцями, що в кредит під книгу він здійснить подорож на судні з папірусу на кшталт давньоєгипетських суден від Середземного моря до Латинської Америки. Подорож мала на меті довести принаймні потенційну можливість зв'язків різних континентів у минулому. Цього разу він вирішив набрати до команди людей із різних країн, дотичних до історії та культури стародавніх мореплавців. Тому серед членів міжнародного екіпажу були мексиканець, ефіоп, єгиптянин тощо. А наостанок Геєрдал запропонував двом найбільшим супердержавам світу — СРСР та США — знайти для дослідницької та миротворчої місії ще по одному члену екіпажу. Одним із них став полярник і лікар Юрій Сенкевич.
Судно було побудовано в Єгипті за старовинними кресленнями та малюнками на пірамідах та пам'ятниках Стародавнього Єгипту. Майстри використали досвід із місць, де досі рибалять із використанням папірусних човнів: Ефіопії, Перу і Болівії (озеро Тітікака). Проте недотримання майстрами старовинних схем давніх єгиптян призвело до поступового просідання корми судна під час плавання через наповнення порожнин у стеблах водою, тому експедицію було терміново припинено. Але через деякий час було збудовано новий човен, який, із урахуванням недоліків попередньої спроби, доплив до Карибського моря, чим довів імовірність контактів давніх цивілізацій Старого та Нового Світів.
Подальша діяльність[ред. | ред. код]
Найбільшої критики Тур Геєрдал зазнав наприкінці життя за свою гіпотезу про походження скандинавів з району Азовського моря за результатами власних археологічних розкопок 2000—2001 років в околицях міста Азова у Російській Федерації. Його називали шоуменом і недоучкою. Однак все ж Геєрдал є одним з найсміливіших та найвідоміших мандрівників ХХ сторіччя. У Норвегії його визнано «людиною тисячоліття» (людиною минулого тисячоліття названо вікінга Еріка Рудого). Попри несприйняття його імені в академічних колах, Геєрдал є видатним популяризатором науки.
На честь Тура Геєрдала названо астероїд 2473 Геєрдал.
Друковані книги і статті[ред. | ред. код]
- «У пошуках раю» (1938)
- «Фату-Хіва: повернення до природи»
- «Кон-Тікі»
- «Аку-Аку» (1958)
- Острів Пасхи: розгадана таємниця
- Експедиція на «Ра»
- «Мальдівська загадка»
- В пошуках Одіна. За слідами нашого минулого
Видано українською[ред. | ред. код]
- Аку-Аку: Таємниця острова Пасхи / Т. Хейєрдал; Пер. з норв. О. Д. Сенюк. — К.: Молодь, 1959. — 328 с. — (Б-ка пригод та наукової фантастики).
- Подорож на «Кон-Тікі» / Т. Хейєрдал; Пер. з норв. Г. Крижанівського, А. Іваненко; Передм. С. Обручова. — К.: Рад. письменник, 1956. — 348 с.
- Тур Геєрдал. Фату-Хіва. Назад до природи / пер. з норв. Ірини Сабор. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2017. — 410 с.[2][3]
- Тур Геєрдал. Експедиція Кон-Тікі / пер. з норв. Н.Іваничук. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2017. — 356 с.[4]
Про Тура Геєрдала[ред. | ред. код]
- У кінематографі
- Кон-Тікі — історичний фільм 2012 року, присвячений експедиції Тура Геєрдала на плоті «Кон-Тікі» у 1947 році[5].
- Кон-Тікі — документальний фільм Тура Гейєрдала 1950 року про експедицію Кон-Тікі, яку очолив Тур Геєрдал у 1947 році.
- У літературі
- Феєрія пригод Тура Хейєрдала / Ю.Косинська, О.Крук. — К.: Мандри, 2013. — 240 с.
Див. також[ред. | ред. код]
- 2473 Геєрдал — астероїд, названий на честь мандрівника.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 6 жовтня
- Народились 1914
- Померли 10 квітня
- Померли 2002
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Великі офіцери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Нагороджені медаллю Вега
- Норвезькі мандрівники
- Популяризатори науки
- Уродженці Ларвіка
- Почесні доктори Київського університету
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Почесні доктори Університету Осло