Варшавський договір (1955)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу
Договор о дружбе, сотрудничестве и взаимной помощи
Warsaw Pact Logo.svg
Location Warsaw Pakt.svg
Країни-члени ВД
Абревіатура WarPac, ОВД
Гасло Союз мира и социализма  (Російська)
"Союз миру і соціалізму"
Заснування 14.травня.1955
Розпущена 1.липня.1991
Тип Військово-політичний союз
Штаб-квартира Flag of Warsaw.svg Варшава,
Flag of Poland.svg Польща
(Оперативний штаб)
Розташування Coat of Arms of Moscow (Soviet).svg Москва,
Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР
(Військове командування)
Членство
Офіційні мови російська
німецька
польська
угорська
чеська
словацька
румунська
болгарська
Головнокомандувач ОЗС ОВД П.Г. Лушев (останній)
Начальник Об'єднаного штабу ОЗС ОВД В.М. Лобов (останній)
Порівняння НАТО та ВД

Варша́вський до́говір (Варшавський пакт; повна офіційна назва: Варша́вський до́говір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, Соціалістичний блок, Соціалістичний табір) — угода соціалістичних країн, підписана 14 травня 1955 у Варшаві, ПНР.

Країни-учасниці: Албанія1962 не брала участі у роботі, а 1968 року вийшла з ВД), Болгарія, НДР (після об'єднання Німеччини 1990 року вийшла з ВД), Польща, Румунія, СРСР, Угорщина й Чехословаччина.

1 липня 1991 в Празі Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина підписали протокол про припинення чинності Варшавського договору.

Він оформив створення військового союзу європейських соціалістичних держав за провідної ролі Радянського Союзу - Організації Варшавського договору (ОВД) і закріпив біполярність світу на 36 років. Укладення договору стало відповіддю на приєднання ФРН до НАТО.

Договір підписано Албанією, Болгарією, Угорщиною, НДР, Польщею, Румунією, СРСР і Чехословаччиною 14 травня 1955 на Варшавському нараді європейських держав по забезпеченню миру та безпеки в Європі.

Договір набув чинності 5 червня 1955 року. 26 квітня 1985 року, у зв'язку із закінченням терміну дії, був продовжений на 20 років.

У зв'язку з перетвореннями в СРСР та інших країнах Центральної та Східної Європи 25 лютого 1991 року держави-учасники ОВД скасували її військові структури, а 1 липня 1991 року в Празі підписали Протокол про повне припинення дії Договору. Чисельність Збройних Сил Організації Варшавського Договору на 1985 рік склала 7 562 987 солдатів.

Склад[ред.ред. код]

Складався з 8 соціалістичних держав, загальним населенням в 405 млн чоловік, з них майже 300 млн — СРСР:

Республіка Правляча партія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР Комуністична партія Радянського Союзу
Flag of Romania (1965-1989).svg Соціалістична Республіка Румунія Румунська комуністична партія
Flag of Bulgaria (1971-1990).svg Народна Республіка Болгарія Болгарська комуністична партія
Flag of Poland.svg Польська Народна Республіка Польська об'єднана робоча партія
Flag of East Germany.svg Німецька Демократична Республіка Соціалістична єдина партія Німеччини
Flag of the Czech Republic.svg Чехословацька Соціалістична Республіка Комуністична партія Чехословаччини
Flag of Hungary (1949-1956).svg Угорська Народна Республіка Угорська соціалістична робоча партія
Flag of Albania (1946-1992).svg Народна Республіка Албанія Албанська партія праці — через ідеологічні розбіжності вийшла із блоку 19611962; формально вийшла у вересні 1968 року — після вторгнення військ СРСР та країн-сателітів, членів країн-членів Варшавського договору (окрім Румунії) до Чехословаччини

Умови договору[ред.ред. код]

Договір складався з преамбули і 11 статей. У відповідності з його умовами і Статутом ООН, держави — учасники Варшавського договору зобов'язувались утримуватись в своїх міжнародних відносинах від загрози застосування сили, а у випадку збройного нападу на будь-кого з них допомагати всіма засобами, які вони вважають необхідними, включаючи застосування збройних сил.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Волокитина Т. В., Мурашко Г. П., Носкова А. Ф., Покивайлова Т. А. Москва и восточная Европа. Становление политических режимов советского типа (1949–1953): Очерки истории. — М. : РОССПЭН, 2002. — 686 с. — ISBN 5-8243-0222-7.

Посилання[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.