Уряд Латвії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coat of arms of Latvia.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Латвії
 
Category КатегоріяІнші країни

Уряд Латвії — вищий орган виконавчої влади Латвії[1]. Згідно зі статтею 58 Сатверсме Кабінету Міністрів Латвії підпорядковані всі установи державного управління. Кабінет міністрів приступає до виконання своїх обов'язків після того, як Сейм висловив йому свою довіру. Окремим міністрам і державним міністрам, яких Прем'єр-міністр призначає пізніше, необхідно спеціальне рішення Сейму про довіру. Якщо Сейм висловлює недовіру Прем'єр-міністру, у відставку повинен подати весь Кабінет. Якщо недовіру виражено окремому міністру, він повинен подати у відставку, а Прем'єр-міністр повинен запросити на його місце іншу особу. Недовіру Кабінету міністрів Сейм висловлює шляхом прийняття відповідного рішення або відхиливши поданий Кабінетом міністрів проект чергового річного державного бюджету[2].

Історія урядів Латвії[ред. | ред. код]

  • 1918—1940 — Кабінет міністрів ЛР (в 1919—1920 рр. Існував альтернативний Радянський уряд ССРЛ, в 1919 р також альтернативний пронімецький уряд ЛР)
  • 1940—1946 — Рада народних комісарів Латвійської РСР
  • 1946—1990 — Рада міністрів Латвійської РСР
  • 1990—1993 — Рада міністрів ЛР

Функції та повноваження Кабінету міністрів[ред. | ред. код]

Будівля Уряду та Верховного суду Латвії

Прем'єр-міністру підпорядковуються всі установи державного управління. Кабінет міністрів має право пропонувати закони, право призначати або затверджувати на посаду значну частину чиновників цивільної служби. Кабінет міністрів обговорює або приймає рішення по всіх справах, які входять в його компетенцію відповідно до Сатверсме (Конституції) і законам. Кабінет міністрів може публікувати нормативні акти - правила - в наступних випадках:

  • якщо закон дає Кабінету міністрів на те особливі повноваження;
  • щоб затвердити міжнародний договір або його проект, денонсувати або призупинити дію міжнародного договору, якщо Конституція або закон не передбачають іншого порядку;
  • якщо це необхідно для застосування правових актів ЄС і відповідне питання не врегульоване законом[3].

До 2007 року Кабінет міністрів міг видавати правила також в порядку, встановленому статтею 81 Конституції, тобто між сесіями Сейму, в разі термінової необхідності. До 2008 року Кабінет міністрів міг видавати правила також, якщо відповідне питання не було врегульоване законом[4].

Правила, затверджені Кабінетом міністрів, не можуть вступати в протиріччя з Конституцією і законами. Правила повинні містити посилання про те, на підставі якого закону вони опубліковані. Кабінет міністрів і окремий міністр можуть видавати інструкції, обов'язкові для підпорядкованих їм інституцій:

  • якщо закон або правила дають особливі повноваження на це Кабінету міністрів або окремому міністру;
  • якщо відповідне питання не врегульоване законом або правилами.

Прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр і міністри мають право видавати розпорядження у випадках, встановлених законами і правилами Кабінету міністрів. Розпорядження - це адміністративний акт індивідуального характеру, який відноситься до окремих державних інституцій та посадових осіб.

Голова уряду[ред. | ред. код]

Кабінет міністрів[ред. | ред. код]

Склад чинного уряду подано станом на 26 вересня 2016 року[1].

Міністерство Міністр Фото Партія
Міністерство внутрішніх справ Ріхардс Козловскіс
(Rihards Kozlovskis)
Rihards Kozlovskis.jpg Єдність
Міністерство економіки Арвілс Асераденс
(Arvils Aseradens)
11.Saeimas deputāts Arvils Ašeradens (6634884999).jpg Єдність
Міністерство закордонних справ Едгар Рінкевичс
(Edgars Rinkevics)
Edgars Rinkēvičs 2013.jpg Єдність
Міністерство культури Даче Мельбарде
(Dace Melbarde)
Dace Melbārde.jpg Національна асоціація
Міністерство науки і освіти Карліс Садурскіс
(Karlis Sadurskis)
12.Saeimas deputāts Kārlis Šadurskis (15978344936).jpg Єдність
Міністерство оборони Раймондс Берґманіс
(Raimonds Bergmanis)
12.Saeimas deputāts Raimonds Bergmanis (15818566157).jpg Союз зелених і селян
Міністерство охорони здоров'я Анда Чакса
(Anda Caksa)
Anda Čakša.jpg Союз зелених і селян
Міністерство охорони навколишнього середовища і регіонального розвитку Каспарс Герхардс
(Kaspars Gerhards)
Kaspars Gerhards.jpg Національна асоціація
Міністерство соціального забезпечення Яніс Рейрс
(Janis Reirs)
Jānis Reirs.jpg Єдність
Міністерство сільського господарства Яніс Дуклавс
(Janis Duklavs)
Flickr - Saeima - 10.Saeimas deputāts Jānis Dūklavs.jpg Союз зелених і селян
Міністерство транспорту Ульдіс Аугуліс
(Uldis Augulis)
Flickr - Saeima - 10.Saeimas deputāts Uldis Augulis.jpg Союз зелених і селян
Міністерство фінансів Дана Рейзнісе-Озола
(Dana Reizniece-Ozola)
Dana Arrival PRES.jpg Союз зелених і селян
Міністерство юстиції Дзінтарс Расначс
(Dzintars Rasnacs)
Dzintars Rasnačs, 2005-08-24.jpg Національна асоціація

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (англ.) Latvia // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 липня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  2. Кабинет министров | Ministru kabinets. www.mk.gov.lv (ru). Процитовано 2018-02-08. 
  3. Ministru kabineta iekārtas likums. LIKUMI.LV (lv). Процитовано 2018-02-08. 
  4. Zaudējis spēku - Ministru kabineta iekārtas likums. LIKUMI.LV (lv). Процитовано 2018-02-08. 

Література[ред. | ред. код]

  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Уряди Латвії