Українці Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
АрхітектураКухняКіно
ЛітератураМодаМузика
Народне мистецтво
Образотворче мистецтво
СпортТеатрТанці

Українська діаспора
АвстраліяАвстріяАргентинаБельгія
БолгаріяБоснія і ГерцеговинаБразилія
БілорусьВелика БританіяВірменія
ГреціяГрузіяІспаніяІталіяКазахстан
КанадаКиргизстанКитайЛитва
ЛатвіяМолдоваНімеччинаПарагвай
ПольщаПортугаліяРумуніяРосія
СербіяСловаччинаСШАУгорщина
УругвайФінляндіяФранціяХорватіяЧехія

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ОполяниПінчукиПодоляниПокутяни
ПоліщукиРусиниСіверяни
СлобожаниХарцизи

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзм
Атеїзм

Мови
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія України
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселення
Етногенез українцівУкраїнські меценати
Українські прізвищаУкраїнський родовід

Українці Швейцарії — переважно представники так званої четвертої хвилі еміграції. За даними консульства зараз офіційно зареєстровано близько 5 000 українців, що проживають у Швейцарії.

Історія[ред.ред. код]

Історично у Швейцарії в різні часи бували відомі українці. В Лозанні жив і працював син гетьмана Кирила Розумовського геолог та мінеролог Григорій Розумовський. Певний час у Швейцарії на лікуванні перебував Микола Гоголь. На честь письменника у місті Веве будо відкрито пам'ятник[1]. Михайло Драгоманов видавав у Женеві прогресивний громадсько-політичний збірник «Громада».

Під час Першої світової війни меценат Михайло Тишкевич у Лозанні розвинув жваву діяльність в українській справі публікуючись в західній пресі, листувався з впливовими політиками і державними діячами Антанти, пропагував ідеї української самостійности. За його підтримки видавався також місячний франкомовний часопис L'Ukraine з червня 1915 до 1920. В цей час у Швейцарії також діяв Союз визволення України. Зокрема його заходами в Лозанні в 1915—1917 вийшло дев'ять чисел франкомовного місячника La Revue Ukrainienne. У редакції працювали Артур Зеліб, Євген Бачинський та Андрій Жук[2].

У 19181926 у Берні була присутня Надзвичайна дипломатична місія Української Народної Республіки. Головами були Євмен Лукасевич, а згодом — Микола Василько.

В 1945—1950 директором Українського Допомогового Комітету в Женеві була Мілена Рудницька, мати історика Івана Лисяка-Рудницького.

В Лозанні помер балетний танцівник українського походження Серж Лифар, а в Бльоне — поет Леонід Мосендз. Дитинство у Швейцарії провів композитор Ігор Маркевич.

Організації[ред.ред. код]

Пам'ятник Миколі Гоголю в м. Веве з написом французькою та українською мовами. Скульптор: Анатолій Валієв

Українське Товариство Швайцарії було створено 1945 українськими студентами, втікачами українського походження і українцями, яких застала Друга світова війна у Швейцарії. Мета товариства була і є розвивати і організувати суспільне життя українців в Швейцарії, проведення святкувань, втримання української культури в діаспорі, поширення інформації про Україну та репрезентація українців в суспільстві. Українська громада у Швейцарії не має своєї школи та церковної парафії. Проте Українське Товариство Швейцарії та Форум «Українці у Швейцарії» разом з Посольством України в Берні регулярно організовують та проводять заходи для єднання українців та представлення української культури у Швейцарії.

В березні 2011 було відкрито швейцарський відділ Наукового товариства імені Шевченка[3].

Відомі особи[ред.ред. код]

В Женеві проживає відомий економіст та меценат Богдан Гаврилишин. У Швейцарії мешкає підприємець Ігор Коломойський. В Швейцарії живуть письменники Олесь Ільченко (Женева) та Любомир Т. Винник (Льокарно).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Україна відкрила у Швейцарії пам'ятник Гоголю
  2. Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Прага, 1942. — Част.1. — С. 14-15.
  3. В Швейцарии открывается филиал Научного общества имени Тараса Шевченко

Посилання[ред.ред. код]