Фосфін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фосфін
Phosphine-3D-balls.png
Phosphine.png
Назва за IUPAC Фосфан
Інші назви Гідрид фосфору, фосфор тригідрид
Ідентифікатори
Номер CAS 7803-51-2
Властивості
Молекулярна формула PH3
Молекулярна маса 33,998 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Запах гнила риба, часник
Густина 1,390 г/л[1]
Тпл -133,8 °C[1]
Ткип -87,75 °C[1]
Розчинність (вода) малорозчинний
Розчинність (етанол) розчинний
Розчинність (етери) розчинний
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини дифосфін
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Фосфі́н — неорганічна сполука складу PH3, безбарвний газ із різким запахом гнилої риби. Проявляє слабкі осно́вні властивості, аналогічно до аміаку може утворювати солі — малостійкі сполуки фосфонію.

Фосфін є токсичною речовиною, використовується як хімічна зброя (військове позначення PH).

Отримання[ред.ред. код]

Основним методом отримання фосфіну є взаємодія сильних лугів чи води із солями фосфонію:

Фосфін можна синтезувати дією хлоридної кислоти на фосфіди активних металів, наприклад, фосфід магнію чи фосфід кальцію:

В результаті цієї реакції може також утворюватися незначна кількість дифосфіну P2H4, який здатен самозайматися. Позбутися побічного продукту можна шляхом його конденсації при охолодженні з льодом.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Фосфін є легкозаймистою сполукою (температура займання 150 °C), процес горіння проходить за рівнянням:

В результаті повного згоряння може утворюватися фосфатна кислота:

Аналогічно до аміаку, при взаємодії з сильними кислотами (наприклад, хлоридною чи хлоратною), утворює солі фосфонію, де виступає катіоном:

Є сильним відновником, відновлює значну кількість металів з водного розчину їхніх солей.

Токсичність[ред.ред. код]

Фосфін відноситься до речовин загальноотруйної дії, може використовуватися як хімічна зброя. Його токсична дія проявляється при потраплянні до організму — шляхом інгаляції або через стравохід у вигляді сполуки-супутника фосфідів (можуть використовуватися у складі пестицидів). Симптомами отруєння є нудота, болі в животі, утруднене дихання, озноб, спрага, головний біль. За ними можуть слідувати конвульсії або кома.[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в За тиску 101,3 кПа
  2. WHO (Data Sheets on Pesticides-No. 46): Phosphine. Inchem.org. Процитовано 2014-08-07. 

Джерела[ред.ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Н. С. Зефиров. — Т. 5 : Триптофан — Ятрохимия. — М. : Большая Рос. энцикл., 1998. — 783 с. : ил., табл. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-310-9. (рос.)