Нітросполуки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загальна структура нітросполук

Ні́тросполу́ки (рос. нитросоединения, англ. nitrocompounds, нім. Nitroverbindungen f pl) — органічні речовини, в молекулах яких є нітрогрупа -NO2, пов'язана з атомами вуглецю.

Розрізняють нітросполуки аліфатичного та ароматичного рядів. Сполуки широко застосовують у виробництві сірчистих барвників, вибухових речовин, запашних речовин тощо.

Отримання[ред. | ред. код]

Нітросполуки можна отримати нітруванням вуглеводнів у присутності сульфатної кислоти:

Також можна отримати при взаємодії галогенпохідних вуглеводнів та нітриту срібла:

Ще можна отримати оксиненням амінів за допомогою перманганату калію:

Також можна отримати окисненням оксимів альдегідів та кетонів:

Будова[ред. | ред. код]

В нітрогрупі атом нітрогену заряджений позитивно, тому в нього є чотири неспарені електрони, а отже, уторює чотири зв'язки. При цьому він знаходиться у стані sp2-гібридізації. В кожного атома оксигену заряд -½, і кожний атом оксигену утворює зв'язок з атомом нітрогену. Негібридна p-орбіталь, що залишилася в атомі нітрогену, утворює ще один зв'язок з обома атомами оксигену (кратність кожного такого зв'язку — ½).

Довжина кожного зв'язку N-O становить 0,122 нм, кут між ними — 124–126°.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Можуть відновлюватися до амінів:

У первинних та вторинних нітросполуках атом гідрогену може переходити до одного з атомів оксигену, що зв'язаний з нітрогеном. Потім він може заміститися на атом металу, утворюючи нітронат:

У концентрованій сульфатній кислоті можуть гідролізуватися. Продуктами реакції є карбонові кислоти та гідроксиламін:

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Кузнецов Д. Г. Органическая химия: Учебное пособие. — СПб.: Издательство «Лань», 2016. — 556 с. ISBN 978-5-8114-1913-5
  • Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — 3-є. — Львів : Центр Європи, 2006. — 864 с. — ISBN 966-7022-19-6.
  • О. Я. Нейланд. Органическая химия. — М.: Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 экз. — ISBN 5-06-001471-1.

Посилання[ред. | ред. код]