Філіп Рот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіп Рот
англ. Philip Roth
Philip Roth - 1973.jpg
Ім'я при народженні англ. Philip Milton Roth
Народився 19 березня 1933(1933-03-19)[1][2][…]
Ньюарк, Нью-Джерсі, США[4][5][6]
Помер 22 травня 2018(2018-05-22)[6][3][…] (85 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[6]
·серцева недостатність[6]
Поховання Bard College Cemeteryd
Громадянство США США
Національність американські євреї
Місце проживання
Діяльність письменник, романіст, сценарист, викладач університету, есеїст, автор, письменник-фантаст
Alma mater Ратґерський університет (1952)[6], Weequahic High Schoold[6], Чиказький університет (1955)[6], Bucknell Universityd (1954)[6] і Чиказький університет
Мова творів англійська
Роки активності з 1950
Жанр роман і поезія
Членство Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і Товариство Phi Beta Kappad
Конфесія юдаїзм і атеїзм
У шлюбі з Клер Блум[6]
Нагороди
командор ордена Почесного легіону

Грант Ґуґґенгайма

Національна медаль мистецтв

Національна гуманітарна медальd (2011)

Премія Франца Кафки (2001)

Премія принцеси Астурійської в галузі літературиd (2012)

премія Медічі за найкращий твір на іноземній мовіd

Національна книжкова премія за фантастикуd (1960)

PEN/Faulkner Award for Fictiond (1994)

Національна книжкова премія за фантастикуd (1995)

Пулітцерівська премія за художню книгу (1998)

PEN/Faulkner Award for Fictiond (2001)

Common Wealth Award of Distinguished Serviced (2001)

премія Медічі за найкращий твір на іноземній мовіd (2002)

James Fenimore Cooper Prized (2005)

PEN/Nabokov Awardd (2006)

PEN/Faulkner Award for Fictiond (2007)

Міжнародна Букерівська премія[d] (2011)

Emerson-Thoreau Medald (2013)

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000)

Зала слави Нью-Джерсіd

почесний доктор[d] (28 травня 2001)

Премія Бібліотеки Конгресу за американську художню літературу (2012)

Sidewise Award for Alternate Historyd (2004)


CMNS: Філіп Рот у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Філіп Мілтон Рот (англ. Philip Milton Roth; 19 березня 1933 — 22 травня 2018[9]) — американський письменник, автор 31 роману, лауреат Пулітцерівської премії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Філіп Рот народився 19 березня 1933 року в місті Ньюарк штату Нью-Джерсі в родині єврейських іммігрантів з України. Батьки батька Рота приїхали з Галичини, з селища Козлів Тернопільської області, що в 100 км від Львова; предки його матері були з району Києва. Дід і баба Філіпа Рота ще розмовляли мовою їдиш. Сам Рот відвідував місцеву єврейську середню школу (Weequahic High School). Чимало персонажів його творів беруть початок від осіб, що їх Філіп зустрів там у свої шкільні роки; реакція його однокласників і знайомих, що впізнавали себе на сторінках книжок, із часом варіювала від обурення до радісного ажіотажу — із ростом популярності письменника[10].

У 1950—1951 роках навчався в Ратгерському університеті. 1954 року закінчив Бакнеллський університет (Пенсильванія) з дипломом бакалавра за фахом англістика. Наступного року навчався за магістерською програмою в Чиказькому університеті. У 1955—1956 роках служив у армії США.

У коло улюблених авторів Філіпа Рота входили письменники-реалісти 19 століття, особливо Генрі Джеймс та Ґюстав Флобер, видатні американські прозаїки старшого покоління Сол Беллоу, Бернард Маламуд, а також гумористи Нью-Йоркських кабаре та отелів у горах Катскілл з характерним єврейським гумором.

У 1956—1958 роках викладав літературу в Чиказькому університеті, рецензував кінофільми та телепрограми для газети «Нью Репаблік». З 1962 року викладав в університеті Айови «творче письмо» (Creative Writing). Опублікував свою першу книгу — збірку повістей та оповідань «Прощавай, Колумбе» — у 1959 році. За цей твір був удостоєний Національної книжкової премії. Перший роман Філіпа Рота «Байдужість» був опублікований 1962 року. Рот відомий також романом «Скарга Портного» (1969), що посідає 79 рядок у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[11].. Один з перших відомих творів письменника, цей твір, як і збірка «Прощавай, Колумбе», описує в деякому сенсі традиційний єврейський характер, його взаємодію із заборонами й обмеженнями, що їх накладає суспільство.

Розпач Портного стримить із відмови бути обмеженим табу, які, як він відчуває, принижують його і чоловіка в ньому. Гумор у персонажі Портного в тому, що для нього порушення табу виявляється так само ганебним як для чоловіка, як і дотримання. Той ще гумор[12].

Інший роман, що став бестселером, «Змова проти Америки», описує країну з профашистським режимом, який насадив льотчик Чарльз Ліндберг, що ніби переміг Рузвельта на виборах 1940 року. На думку ж самого письменника[13], до його найкращих творів належать «Театр шабату» і «Американська пастораль».

Для багатьох творів письменника характерне відверте висвітлення тем, що з точки зору суспільної моралі належать до заборонених, як-то особистого сексуального життя; агресивне висміювання родинних та суспільних заборон. Показовим фактом у цьому відношенні є те, що після виходу відверто написаної «Скарги Портного» Рот, побачивши скандальний успіх книги, запросив батьків на обід, щоб попередити їх про зосереджену навколо них увагу і про те, що «немає нічого поганого в тому, щоб кинути трубку, коли вам телефонує журналіст»[14]. З точки зору відвертості письма Рота іноді порівнюють із Апдайком[15].

Філіп Рот — лауреат Пулітцерівської премії (1998) та премії Франца Кафки (2001). На знак визнання літературних заслуг письменника міська влада його рідного міста Ньюарк назвали його ім'ям одну з міських площ. Він також одержав Міжнародну Премію Букера (ця нагорода викликала відмову однієї із членів комітету від виконання суддівських обов'язків через, на її думку, суперечливість кандидатури письменника[16][17][18]), а 2012 року Рота відзначено Премією Принца Астурійського[19].

З 1959 по 1963 рік був одружений з Маргарет Мартінсон, яка 1968 року загинула в автокатастрофі. З 1975 року жив разом з британською акторкою Клер Блум.1990 року Рот вирішив офіційно розписатися з Блум, та шлюб протримався лише до 1994 року. Після розлучення колишня дружина написала автобіографічну книгу «Залишаючи ляльковий будинок» (’’Leaving a Doll's House: A Memoir’’), у якій критично описувала спільне життя із Ротом. Тому деякі критики[20] схильні вбачати у « Мій чоловік — комуніст» завуальовану відповідь на цю критику.

У жовтні 2012 року Філіп Рот оголосив у інтерв'ю для французького журналу[21][22][23], що припиняє свою творчу кар'єру й вважає, що роман «Немезіда» (2010) залишиться його останнім твором.

Твори[ред. | ред. код]

Трилогія про Девіда Кепеша[ред. | ред. код]

Романи про Цукермана[ред. | ред. код]

Тетралогія «Скутий Цукерман»/ англ. Zuckerman Bound[en]

  • Літературний негр/ англ. The Ghost Writer[en] (1979)
  • Звільнений Цукерман/ Zuckerman Unbound (1981)
  • Урок анатомії/ The Anatomy Lesson (1983)
  • Празька оргія/ The Prague Orgy (1985)

Інші романи

Переклади українською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. http://www.huffingtonpost.com/2013/03/19/philip-roth-birthday-_n_2907548.html
  5. http://www.theguardian.com/books/2013/mar/22/my-hero-philip-roth-james-wood
  6. а б в г д е ж и к McGrath C. Philip Roth, Towering Novelist Who Explored Lust, Jewish Life and America, Dies at 85 — 2018.
  7. Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
  8. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Philip Roth, Towering Novelist Who Explored Lust, Jewish Life and America, Dies at 85 (en). The New York Times. 2018-05-22. Процитовано 2018-05-23. 
  10. http://www.nytimes.com/books/97/04/20/reviews/roth-highschool.html
  11. Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
  12. http://books.google.com.ua/books?id=6Vbc4K3wqUYC&pg=PA38&dq=the+joke+on+portnoy+is+that+for+him&hl=fr&sa=X&ei=I9MCUd6tKqb-4QT654FQ&ved=0CC8Q6AEwAA#v=onepage&q&f=true
  13. http://www.thewrap.com/tv/column-post/philip-roth-names-best-his-own-books-73021?page=0,0
  14. http://www.thewrap.com/tv/column-post/philip-roth-names-best-his-own-books-73021?page=0,1
  15. http://www.nytimes.com/2010/01/03/books/review/Roiphe-t.html?pagewanted=all
  16. http://gazeta.ua/articles/culture/_amerikanec-filip-rot-otrimav-mizhnarodnij-buker/383054
  17. http://www.guardian.co.uk/books/2011/may/21/man-booker-international-carmen-callil
  18. http://www.telegraph.co.uk/culture/books/booker-prize/8521184/Judge-quits-over-Philip-Roths-Booker-award.html
  19. http://vsiknygy.net.ua/news/19566/
  20. http://www.guardian.co.uk/books/1998/oct/03/fiction.philiproth
  21. «Друг читача»: Американський письменник Філіп Рот оголосив про завершення кар'єри
  22. Philip Roth: 'To tell you the truth, I'm done'(англ.)
  23. Philip Roth: "Némésis sera mon dernier livre"(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]