Григорій Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Ходкевич
Grzegorz Chodkiewicz.PNG
Народився бл.1513
Вільно
Помер 12 листопада 1572(1572-11-12)
Поховання Супрасльський Благовіщенський монастир
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Діяльність дипломат
Титул шляхтич
Посада Великий гетьман литовський, Каштелян троцький, воєвода троцький[d], Воєвода вітебський[d], гродненський староста[d], Воєвода київський, Каштелян віленський[d] і Польний гетьман литовський
Військове звання Великий гетьман литовський
воєвода київський
Рід Ходкевичі
Батько Олександр Ходкевич
Мати Василіса Головчинська
Родичі Вишневецький Іван (тесть)
Брати, сестри  • Hieronim Chodkiewicz[d]
 • Jerzy Chodkiewicz[d]
У шлюбі з Катерина Вишневецька
Діти Андрій, Олександр, Олександра, Анна, Софія
Герб

Григо́рій Ходке́вич (біл. Рыгор Хадкевіч; ? — 12 листопада 1572) — білоруський магнат, литовський гетьман, державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федоров (15691570).

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади воєводи вітебського (з 1554), воєводи київського (1555), каштеляна троцького (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого литовського (з 1566). Також — староста тикоцинський, ковенський, гродненський, могильовський.[1]

Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Королівством Польським у Річ Посполиту Обидвох Народів, у 1569 році відмовився від всіх державних і адміністративних посад.

Брав участь в Лівонській війні проти московського війська.

У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втікли від переслідувань з Москви.

У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).

Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 році відмовитися від підтримки кириличного православного книгодрукування.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений зі старшою[2] або молодшою[3] сестрою Дмитра Вишневецького Катериною. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

Електронні джерела[ред. | ред. код]


Попередник
Семен (Фридерик) Пронський
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Київський воєвода
1555-1559
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Наступник
Костянтин Василь Острозький