Церква Святого Духа (Рогатин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
церква-музей
Церква Святого Духа
Церква Святого Духа у Рогатині
Церква Святого Духа у Рогатині
Церква Святого Духа у Рогатині
49°24′36″ пн. ш. 24°36′10″ сх. д. / 49.4102361° пн. ш. 24.6028972° сх. д. / 49.4102361; 24.6028972Координати: 49°24′36″ пн. ш. 24°36′10″ сх. д. / 49.4102361° пн. ш. 24.6028972° сх. д. / 49.4102361; 24.6028972
Країна Україна Україна
Місто Рогатин (Івано-Франківська область)
Тип будівлі церква
Архітектурний стиль дерев'яна архітектура
Перша згадка 1481 (у записах Львівського архіву[1])
Будівництво ???—1598 (?)
Прибудови дзвіниця (XIX ст.)
Реліквії і святині Святодухівський іконостас, ікони
Статус  Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI – XIX століть. Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1424
Стан задовільний
Сайт museum-rogatyn.at.ua/index/0-4
Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1424
(англ.)рос.

Церква Святого Духа у Рогатині (Рогатинська Святодухівська церква) (більш правильна назва церква Зішестя Святого Духа, як це підписано в іконостасі церкви) — дерев'яний християнський храм у місті Рогатині Івано-Франківської області, пам'ятка народної архітектури та монументального мистецтва національного значення; нині використовується як музейний заклад, складова (разом із художньо-краєзнавчим музеєм) Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філіалом обласного художнього музею.

21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО[2][3].

Церква Святого Духа в Рогатині — дерев'яна, тризрубна, одноверха, з квадратним центральним зрубом, гранчастим п'ятистінним вівтарем та подовженим бабинцем. Центральний зруб перекритий квадратним верхом з двома заломами.

Загальні дані[ред.ред. код]

У теперішній час (2000-ні) Церква Святого Духа в Рогатині є пам'яткою-музеєм художнього профілю і має офіційну назву «Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури і живопису XVI—XIX століть». Заклад культури розташований за адресою:

Церква Святого Духа, вул. Роксолани, 10, м. Рогатин—77000 (Івано-Франківська область, Україна).

Завідувачем музейного комплексу у місті Рогатині-філії Музею мистецтв Прикарпаття є Петрів Тетяна Василівна[4].

Історія[ред.ред. код]

Церква Святого Духа в Рогатині побудована, імовірно, в 1-й половині XVII століття[5], хоча й дотепер офіційно датується 1598 роком — ця дата була віднайдена в інтер'єрі церкви на північній стіні центрального зрубу (нави) і прочитана парохом церкви о. Іполитом Дзеровичем наприкінці XIX століття[6]. Попри розбіжність у думках вчених і дослідників храму щодо дати його спорудження, рогатинська Церква Святого Духа є одним із найдавніших дерев'яних храмів України.

При церкві діяло одне з перших в Україні церковних братств, коштами якого створено унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 роком та є одним з трьох найстаріших, збережених до нашого часу, іконостасів України. У 1656 році братству при церкві Святого Духа в Рогатині львівським єпископом Арсенієм Желиборським надано диплому[7].

У 1760 році здійснений перший повний опис церкви, — складений візитатором о. Миколою Шадурським[8].

1800 року Рогатинська церква Святого Духа стає дочірною парохії Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині[9].

У XIX столітті до бабинця прибудовано дзвіницю.

У 1885 році художник Юліан Макаревич реставрував іконостас церкви, після чого він експонувався на археологічно-етнографічній виставці у Львові[10]. А 1895 року здійснювалась реставрація храму під керівництвом львівського архітектора М. Ковальчука на виділені Галицьким сеймом 2 000 злотих[11].

На початку ХХ століття в результаті ремонту даху змінено форму маківки нави та форму даху вівтаря.

У 1941 та вже по війні проводились ремонтні роботи на ґонтовому даху церкви[12].

У 1963 році Святодухівську церкву включено до Державного реєстру пам'яток архітектури національного значення постановою № 970 РМУ від 24 серпня 1963 року під охоронним номером 243.

У 198082 роки у пам'ятці проводились ґрунтовні реставраційні роботи під керівництвом архітектора Івана Могитича[13], і вже наступного (6 серпня 1983 року) в храмі було відкрито відділ (нині філіал) Івано-Франківського художнього музею.

У 1999 році було здійснено заміну ґонтового перекриття церкви і дзвіниці.

Від 2004 року Рогатинська Святодухівська церква-музей ввійшла до Музейного комплексу міста Рогатин (філіал Івано-Франківського обласного художнього музею), що був започаткований на базі власне музею-пам'ятки церкви Святого Духа та відновленої садиби відомого громадського діяча 1-ї половини ХХ століття — Миколи Угрина-Безгрішного.

У 2006 році Управлінням туризму і культури Івано-Франківської ОДА разом з Львівським філіалом Національного науково-дослідного реставраційного центру України (директор Мирослав Откович) розроблено триетапний проект збереження Святодухівської церкви. Так, перший етап передбачав обстеження, дослідження, часткову реставрацію, заміри вологості деревини, стін і підлоги, а також ікон. У його рамках, зокрема, було проведено ентомологічні обстеження, в результаті яких виявлено діяльність двох видів жуків-деревогризів (жук червононогий точильник і жук фіолетовий вусач); мікологічні обстеження з метою ідентифікації грибних культур та підбору антисептиків; обстеження температурно-вологісних показників.

Інформаційний стенд біля церкви

Навесні 2007 року відреставровано намісні ікони іконостаса 1650 року «Христос-Пантократор», «Богородиця-Одигітрія», «Старозавітна Трійця» (усунення забруднень та потемнілої лакової плівки), а також здійснено пробну хімобробку трьох фрагментів стін церкви (північна стіна нави, північна стіна бабинця, південна стіна бабинця) проти жука-деревогриза. Наприкінці цього ж (2007) року Рогатинським відділом містобудування та архітектури спільно із музейними працівниками було складено акт обстеження технічного стану пам'ятки архітектури — церкви Святого Духа, на основі якого у 2008 році Міністерство архітектури та містобудування виділило частину коштів, потрібних для ліквідації аварійного стану та проведення реставраційно-ремонтних робіт. Таким чином, у 2008 році проведено хімобробку проти жука-деревогриза частини північної стіни нави та північної стіни бабинця з метою забезпечення довготривалого біо- та вогнезахисту конструктивних елементів церкви. Працівники ЛФ ННДРЦУ використовували водні розчини, які одночасно мають властивості антипіренів і консервантів. Також протягом 200708 років відреставровано ікони: «Іоанн Хреститель з житієм», чотири «Апостоли», Пристоячі «Богоматір та Марія Клеопова», «Іоанн Богослов і воїн Лонгин» та 2 стародруки.

16 серпня 2008 року відбулась урочиста академія з нагоди 25-ї річниці відкриття музею у церкві Святого Духа.

22 серпня 2008 року в Святодухівській церкві працювала комісія, що визначила найголовніші завдання, загальні обсяги та терміни проведення найнагальніших ремонтно-реставраційних робіт. За результатами роботи комісії у період від 27 жовтня до 17 грудня 2008 року працівниками кооперативу «Зодчий» з Коломиї (голова кооперативу Озарук І.) проведено такі ремонтно-реставраційні роботи: замінено ґонтове покриття над вівтарною частиною, навою та дзвіницею, окрім куполів; перед перекриттям даху здійснено комплексну обробку деревини будівлі церкви ззовні спеціальними речовинами з метою її дезінфекції та консервації; проведено заміну трьох вікон з відтворенням їхнього попереднього вигляду; здійснено обшалювання верхів нави та дзвіниці з попередньою обробкою деревини речовинами з метою її дезінфекції та консервації; у районах водостоків між вівтарною частиною та навою замінено фрагменти ушкоджених дерев'яних брусів, які не підлягали ремонту; ґонтове покриття церкви та дзвіниці оброблено сирою нафтою (так званим тиром) для кращого зберігання та запобігання псуванню та руйнуванню деревини.

Улітку 2009 року Церква Святого Духа з міста Рогатин увійшла в перелік 8-и пам'яток дерев'яної сакральної архітектури України, які запропоновано внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

29 вересня року 2009 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету «Церква Святого Духа в Рогатині».

У теперішній час (2000-ні) у експозиції пам'ятки-музею представлено автентичний іконостас 1650 року, ікони старого іконостаса кінця XVI століття, ікону монастирського типу «Іоанн Хреститель з житієм» (середина XVI століття), ікони XVII—XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев'яні скульптури та свічники, стародруки[14].

У червні 2013 року у рамках проекту «Музеї онлайн» сайту «Україна Incognita» було створено віртуальну ексурсію з аудіосупроводом церквою Святого Духа в Рогатині. Вперше в Україні церква, що увійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, представлена у віртуальному фонді українських музеїв.

Опис[ред.ред. код]

Церква Святого Духа стоїть на невеличкому підвищенні в західній частині Рогатина. Завдяки малоповерховому характеру навколишньої забудови храм відіграє роль архітектурної домінанти. Незважаючи на існування різних точок зору на дату зведення споруди (1598, 1644—1645, 1648 рр. тощо), її можна віднести до архаїчних пам'яток дерев'яної архітектури Галичини.

І хоча первісний вигляд храму дещо змінено у XIX столітті прибудовою дзвіниці, а також влаштуванням над центральним верхом додаткового восьмерика з аркадною сигнатуркою та струнким восьмигранним наметом у завершенні, визначальні риси цього класичного зразка найдавніших українських дерев'яних храмів залишилися майже без змін.

Дзвіниця церкви
Усередині дзвіниці церкви

Композиційну основу пам'ятки становлять монументальний четверик нави з шестигранними зрубами бабинця й вівтаря, а також приставлена до західної стіни бабинця каркасна дзвіниця квадратної в плані форми. Триярусна наметова дзвіниця й, особливо, центральний об'єм церкви з розвиненим двозаломним чотиригранним верхом помітно домінують у загальній композиції споруди, в той час як невисокі приміщення бабинця та вівтаря під дво- і п'ятисхилим дахом відіграють другорядну роль. Незважаючи на відмінність окремих частин пам'ятки за висотою, формою та розмірами в плані, всі вони сприймаються як єдине ціле. Цьому сприяють вдало знайдені співвідношення поміж ними та влаштування по периметру будівлі розлогого піддашшя на фігурних кронштейнах[15].

Первісно дубові зруби церкви були розписані народними малярами. В інтер'єрі пам'ятки зберігся п'ятиярусний іконостас, споруджений 1650 року заходами і коштом Рогатинського братства. Іконостас має врівноважену архітектонічну будову, пишно декорований поліхромним орнаментальним різьбленням. Іконографічна програма живопису укладена за активної участі братства: в іконописні зображення введено нові для українісього мистецтва теми й образи. Святковий емоційний лад іконостаса, живопис якого позначений глибиною ідейного змісту, силою образних характеристик, декоративністю, породжений волелюбним піднесенням і перемогами на початку національної революції 1648—1676.

До найкращих ікон храму належать композиції на дияконських вратах («Архангел Михаїл» і «Мельхіседек»), намісні ікони Христа і Богоматері, сцени цокольного ярусу.

Церква є однією з найвидатніших пам'яток галицької школи дерев'яної архітектури, а Святодухівський іконостас, в якому втілено гуманістичне сприйняття дійсності та естетичні норми ренесансного мистецтва, належить до визначних надбань як українського, так і світового мистецтва.

Легенда[ред.ред. код]

Згідно з переказами, на початку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана часто приходила молитись до церкви Святого Духа, адже тут священиком був її батько — отець Гаврила Лісовський[16].

Галерея[ред.ред. код]


Виноски[ред.ред. код]

  1. ЦДІАУ у Львові ф. 201, оп. 1а, спр. 2090
  2. Дерев'яні церкви Карпат внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
  3. Карпатські церкви стали спадщиною ЮНЕСКО // Українська правда / Історична правда. — Неділя, 23 червня 2013
  4. Досьє церкви-музею на Музейний комплекс в місті Рогатин
  5. Ковпаненко Н. Г. ДУХА СВЯТОГО церква… — С. 502.
  6. ЦДІАУ у Львові ф. 616, оп. 1, спр. 13., арк. 38
  7. Слободян В. Храми Рогатинщини… — С. 140.
  8. ЛНМ, РкЛ-20, — С. 521
  9. Слободян В. Храми Рогатинщини… — С. 144.
  10. Церква святого Духа в Рогатині: Альбом… — С. 5.
  11. ЦДІАУ у Львові ф. 616, оп. 1, спр. 13, арк. 22, 46
  12. Слободян В. Храми Рогатинщини… — С. 142.
  13. Архів інституту «Укрзахідпроектреставрація», спр. І-26-9
  14. Церква Святого Духа на сайті Музейного комплексу в місті Рогатині
  15. Завада В. Т. // Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К.: «Техніка», 2000, с. 125
  16. Музейний комплекс в місті Рогатин

Джерела, література[ред.ред. код]

  • Завада В. Т. // Пам'ятки архітектури та містобудування України. — К. : Техніка, 2000. — С. 125.
  • Жолтовський П. М. Український живопис XVII—XVIII століть. — К., 1978.
  • Історія українського мистецтва, т. 2. — К., 1967.
  • Ковпаненко Н. Г. ДУХА СВЯТОГО ЦЕРКВА // церква в. м. Рогатин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 502. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. — К., 1985.
  • Слободян В. Храми Рогатинщини. — Львів : Логос, 2004.
  • Українське мистецтво XIV — першої половини XVII ст. — К., 1985.
  • Церква святого Духа в Рогатині: Альбом / Авт.-упоряд. В. І. Мельник. — К. : Мистецтво, 1991.
  • Святодухівська церква, 1598 р. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л. К.: «Будивэльнык», 1983—1986 (електронна версія), Том 2, стор. 246 (рос.)
  • История искусства народов СССР, т. 3. — М., 1974.
  • РОГАТИН. Деревянная церковь св. Духа (1648) // Украина и Молдавия. Справочник-путеводитель. — М.–Лейпциг, 1982. — С. 449. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]