Хунлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цянлун)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хунлі
Portrait of the Qianlong Emperor in Court Dress.jpg
6-й Імператор Цін
18 жовтня 1735 — 9 лютого 1796 року
Попередник: Їньчжень
Спадкоємець: Юн'янь
 
Ім'я при народжені: маньчжурська: ᡥᡠᠩ ᠯᡳ
кит. 弘曆
Народження: 25 вересня 1711(1711-09-25)[1][2][3]
Пекін, Династія Цін
Смерть: 7 лютого 1799(1799-02-07)[1][2][…] (87 років)
Пекін, Династія Цін
Поховання: Східні гробниці Цінd
Національність: Маньчжури
Країна: Династія Цін[4]
Батько: Іньчжень[5][6]
Мати: Імператриця Сяошенсяньd
Шлюб: Empress Xiaoxianchund, Ulanara, the Step Empressd, Empress Xiaoyichund, Imperial Noble Consort Huixiand, Imperial Noble Consort Chunhuid, Imperial Noble Consort Qinggongd, Imperial Noble Consort Zhemind, Imperial Noble Consort Shujiad, Dowager Noble Consort Wand, Noble Consort Yingd, Noble Consort Xind, Noble Consort Xund, Consort Jind, Fragrant Concubined, Consort Shud, Consort Dund, Consort Yud, Consort Fangd, Imperial Concubine Yi from the Huang cland, Imperial Concubine Xund, Imperial Concubine Gongd, Imperial Concubine Yi from the Bo cland, Imperial Concubine Shend, Imperial Concubine Chengd, Noble Lady Ruid, Noble Lady Shund і Noble Consort Yud
Діти: Yonghuangd, Yongliand, Yongzhangd, Yongchengd, Yongqid, Yongrongd, Yongcongd, Yongxuand, ninth son of Qianlongd, tenth son of Qianlongd, Yongxingd, Юндзіd, Юндзінd, Юнлуd, Юн'янь[7], sixteenth son of Qianlongd, Yonglind, second daughter of Qianlongd, Kurun Princess Hejingd, Heshuo Princess Hejiad, fifth daughter of Qianlongd, sixth daughter of Qianlongd, Kurun Princess Hejingd, eighth daughter of Qianlongd, Heshuo Princess Heked, Kurun Princess Hexiaod, Heshuo Princess Hewand і eldest daughter of Qianlongd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хунлі́ (маньчж.: Hungli; спрощ.: 弘历; кит. трад.: 弘曆; піньїнь: Hónglì; 25 вересня 1711 — 7 лютого 1799) — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін (8 жовтня 1735 — 9 лютого 1796).

Життєпис[ред. | ред. код]

Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Їньчженя. Проводив активну зовнішню політику. 1751 року завоював Тибет, 1757 року — Джунгарію, 1759 року — Кашгарію. У 17681769 роках ходив походами на м'янмську державу Ава, а 17881789 роках — на В'єтнам. 1792 року перетворив Непал на васальну державу династії Цін. Здійснив податкову реформу, що призвела до стагнації економіки. 1757 року запровадив ізоляціоністську політику «закритих морів». Сприяв розвитку книговидання, але впровадив цензуру та переслідування інакодумців. 1782 року видав «Повне зібрання книг за чотирма розділами», найбільшу в історії хрестоматію китайської класики на 36 тисяч томів. 1796 року зрікся престолу на користь свого сина Юн'яня, прийнявши титул верховного імператора. Зберігав реальну владу до кінця життя. Посмертне ім'я — Імператор Чунь (кит.: 純帝; піньїнь: Chúndì). Храмове ім'я — Ґаоцзун. Девіз правління — Цяньлун. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Цяньлу́н (кит.: 乾隆帝; піньїнь: Qiánlóng-dì).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • (рос.) Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.