Принцеса

Принцеса
Префікс титула	Princessd
Частково збігається з	himed
Принцеса у Вікісховищі

Принцеса Марія Румунська.

Гетьманівна Марія Монтрезор-Скоропадська. Очолювала гетьманський рух на еміграції після смерті гетьманича Данила Скоропадського

Принце́са — правителька, монархиня, дочка або жінка з монаршої родини. Шляхетний спадковий титул у деяких європейських країнах. Відповідник чоловічого роду — принц.

Етимологія

Назва походить від латинського слова princeps. До української слово принц потрапило з німецької. В англійській, французькій та італійській мовах «принцесами» інколи називають княгинь або правительок загалом; в інших мовах ними позначають наступниць трону або дочок монарха.

Опис

Принцесою може бути:

1. Дочка (як правило неодружена) і спадкоємниця монарха:

   Князівна — дочка князя.

   Королівна — дочка короля.

   Курпринцеса — дочка курфюрста.

   Царівна — дочка царя.

   Цісарівна — дочка цісаря.

   Султанівна — дочка султана.

   Гетьманівна  — дочка гетьмана

2. Членкиня монаршої родини і спадкоємниця монарха, але більш далека за порядком престолонаслідування.
3. Дружина монарха. Принцеса-консорт.

Див. також

• Принц

Джерела

• Принц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Принц, титул // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

• Принце́са [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Російсько-український словник (1924—1933)
• Королівна // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Кацарівна // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
• Князівна // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
• Царівна // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
• Цісарівна // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.