Чеканюк Вілен Андрійович

Чеканюк Вілен Андрійович
Народження	12 жовтня 1932(1932-10-12) Жмеринка, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Смерть	21 вересня 2000(2000-09-21) (67 років)
	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1958)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Григор'єв Сергій Олексійович, Хмелько Михайло Іванович, Пузирков Віктор Григорович і Іванов Михайло Інокентійович
Відомі учні	Данченко Микола Олександрович, Базилєв Сергій Миколайович і Анд Олексій Дмитрович
Працівник	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член	Національна спілка художників України
Батько	Чеканюк Андрій Терентійович
Нагороди

Вілен Андрійович Чеканю́к (нар. 12 жовтня 1932, Жмеринка — пом. 21 вересня 2000, Київ) — український радянський живописець і педагог, професор з 1984 року; член Спілки радянських художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України з 2000 року. Син Андрія Чеканюка

Біографія

Народився 12 жовтня 1932 року в місті Жмеринці (нині Вінницька область, Україна). Упродовж 1952–1958 років навчався в Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Віктор Пузирков, Михайло Хмелько, Сергій Григор'єв, Михайло Іванов.

Протягом 1959–1967 років і з 1972 року викладав в Київському художньому інституті; з 1977 року завідував кафедрою композиції. Член КПРС з 1964 року.

Могила Вілена Чеканюка

Жив в Києві, в будинку на бульварі Дружби народів, № 32, квартира 55 та на Курганівській вулиці, № 3, квартира 30. Помер 21 вересня 2000 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Твори

Працював в галузі станкового живопису, книжкової графіки та плаката. Серед робіт:

живопис

• «Перший комсомольський осередок на селі» (1958; Національний художній музей України);
• «Перше знайомство» (1960);
• «З роботи» (1960, Національний музей у Львові);
• «Ранок Сибіру» (1963);
• «Китобої» (1966);
• «За землю» (1967);
• «Кармелюк» (1969);
• «Зенітники. В'єтнам» (1970—1971);
• «Партизани» (1975);
• «Патруль „Аврори“» (1977);
• «Арсенальці» (1982);
• «Будзагін» (1983);
• «Під прапором комбрига» (1987);
• «Максим Кривоніс під Звягелем» (1990).

ілюстрації до книг

• «Золотий горнець» Ернста Гофмана (1968);
• «Вогонь» Анрі Барбюса (1969).

Брав участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках з 1958 року.

Відзнаки

• Срібна медаль Академії мистецтв СРСР (1958);
• Заслужений діяч мистецтв Української РСР з 1964 року;
• Народний художник УРСР з 1982 року;
• Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського;
• Золота медаль Академії мистецтв України (1999).

Література

• Чеканюк Вілен // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Т. Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків.;
• Чеканюк Вілен Андрійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 503.;
• Чеканюк Вілен Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 247.

• Чеканюк Вілен Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Чеканюк Вілен Андрійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 626—627. — ISBN 5-88500-042-5.