Чеканюк Вілен Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вілен Андрійович Чеканюк
Чеканюк Вілен Андрійович.jpg
Дата народження 12 жовтня 1932(1932-10-12)
Місце народження Жмеринка, Вінницька область, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР СРСР
Дата смерті 21 вересня 2000(2000-09-21) (67 років)
Місце смерті Київ, Україна Україна
Місце поховання Байкове кладовище
Навчання Київський художній інститут
Вплив на Сергія Базилєва
Премії Премія ЛКСМУ імені М. Островського

Вілен Андрійович Чеканюк (* 12 жовтня 1932, Жмеринка — 21 вересня 2000, Київ) — український радянський живописець, Народний художник УРСР1982 року), член Спілки художників СРСР, Заслужений діяч мистецтв Української РСР, лауреат премії Ленінського комсомолу Української РСР імені М. Островського[1].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 12 жовтня 1932 року в місті Жмеринці Вінницької області України, син Андрія Чеканюка.

В 19521958 роках навчався в Київському художньому інституті у В. Пузиркова, М. Хмелька і С. Григор'єва[2].

Викладав в Київському художньому інституті в 19591967 роках і з 1972 року. З 1984 року професор[3].

Жив в Києві. Помер 21 вересня 2000 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Твори[ред.ред. код]

  • «Перший комсомольський осередок на селі» (1958);
  • «Перше знайомство» (1960);
  • «З роботи» (1960);
  • «Ранок Сибіру» (1963);
  • «Китобої» (1966);
  • «За землю» (1967);
  • «Кармелюк» (1969);
  • «Зенітники. В'єтнам» (1970–1971);
  • «Партизани» (1975);
  • "Патруль «Аврори» (1977);
  • «Арсенальні» (1982).

Примітки[ред.ред. код]

Могила Вілена Чеканюка

Література[ред.ред. код]