Арагонська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арагонська мова
Aragonés
Поширення арагонської мови в Арагоні (позн. червоним)
Поширення арагонської мови в Арагоні (позн. червоним)
Поширена вАрагон
Носії20 тис. осіб
Писемністьлатинське письмо
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Романська група
Західнороманська підгрупа
Іберо-романська підгрупа
Піренейсько-мосарабська підгрупа
Піренейська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Арагон
РегулюєAcademia de l'Aragonés
Коди мови
ISO 639-1an
ISO 639-2arg
ISO 639-3arg

Араго́нська мо́ва (араг. idioma aragonés, luenga aragonesa) — романська мова, раніше поширена в Арагонському королівстві на території сучасної Іспанії. Нині нею говорить близько 12 тис. осіб (30 тис. як другою мовою), головним чином у північній частині автономного співтовариства Арагон — у провінції Уеска (Собрарбе та Рібагорсі), а також у деяких комарках провінції Сарагоса. Має статус однієї з історичних мов Арагону[1].

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

До ухвалення першого «Закону про мови Арагону» 2009 року[es] арагонська мова не мала жодного офіційного статусу в Іспанському королівстві. У 2013 році було ухвалено другий «Закон про мови Арагону»[es], що іменує арагонську «арагонською мовою піренейського та передпіренейського регіонів», водночас називаючи каталонську мову Західної смуги «арагонською мовою східного регіону»[1]. Новий закон спричинив хвилю критики каталономовної спільноти[2][3][4], ставши одним із прикладів лінгвістичного сепаратизму, санкціонованого державою. Хоча число носіїв арагонської порівняно мале, нею друкують газети, журнали та книги. Існує кілька сайтів арагонською мовою, наприклад, Вікіпедія має арагономовний розділ.

Поширеність

[ред. | ред. код]

Арагонська мова поширена головним чином у долинах арагонських Піренеїв. Можна говорити про наявність саме окремої мови, а не діалекту іспанської, у таких зонах як: долина Б'єльса, Аєрбе, Арагуес-дель-Пуерто, Сомонтано-де-Барбастро, Альто-Гальєго, Вальє-де-Тена, Собрарбе, Вальє-де-Расаль, Хасетанія, Сомонтано-де-Уеска, Брото, Канфранк.

Діалекти

[ред. | ред. код]
  • Західні діалекти: ansotano, cheso.
  • Центральні діалекти: belsetán, tensino, pandicuto, bergotés.
  • Східні діалекти (перехідні до каталонської і гасконської/окситанської мов): benasqués, grausino, fobano, chistabino, ribagorzano.
  • Південні діалекти: ayerbense, semontanés.

Приклад тексту

[ред. | ред. код]

Молитва «Отче наш» арагонською мовою:

Pai nuestro, que yes en o zielo, satificato siga o tuyo nombre, bienga ta nusatros o reino tuyoy se faiga la tuya boluntá en a tierra como en o zielo. O pan nuestro de cada diya da-lo-mos güei, perdona las nuestras faltas como tamién nusatros perdonamos a os que mos faltan, no mos dixes cayer en a tentazión y libera-mos d’o mal. Amén.

Для порівняння, текст молитви іспанською (кастильською) мовою:

Padre nuestro que estás en el cielo, santificado sea tu Nombre; venga a nosotros tu reino; hágase tu voluntad en la tierra como en el cielo. Danos hoy nuestro pan de cada día; perdóna nuestras ofensas, como tambien nosotros perdonamos a los que nos ofenden; no nos dejes caer en la tentación, y líbranos del mal. Amén.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Artículo 5b de la Ley de uso, protección y promoción de las lenguas y modalidades lingüísticas propias de Aragón. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  2. L'Acadèmia de Bones Lletres demana restituir el nom de català en Aragó. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 28 червня 2021.
  3. Els municipis de la Franja rebutgen la llei que denomina lapao al català. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 червня 2021.
  4. PSOE, IU, ICV-EUiA, CHA, CiU i ERC recorren la Llei de Llengües d'Aragó que evita parlar de català i aragonés. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 28 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
арагонською мовою
Portalada