Гуанахуато (штат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ґуанахуато (штат))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґуанахуато
—  Штат  —
Guanajuato
Coat of arms of Guanajuato.svg
Flag of Guanajuato.svg
Герб штату Ґуанахуато Прапор штату Ґуанахуато
2010-10-25 Yuriria, exconvento y templo (26).JPG
Столиця Ґуанахуато
Країна Мексика Мексика
Межує з
сусідні адмінодиниці
Сан-Луїс-Потосі, Керетаро, Халіско і Сакатекас ?
Муніципалітетів 46
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 4 893 812 (6-тий)
Етнікон Guanajuatense
Площа
 - повна 30 491 км²
 - широта 19º 55' 08" - 21º 52' 09"º N N
 - довгота 99º 41' 06" - 102º 09' 07"º W
Висота
 - максимальна 3 180 м
ВВП 19,622 млрд. $ (2003)
ІРЛП 0,7662 - середній
Став штатом 31 січня 1824
Губернатор Juan Manuel Oliva Ramirez (PAN)
Число сенаторів 3 (PAN: 2, PRI: 1)
Число депутатів 14 (PAN: 14)
Веб-сайт guanajuato.gob.mx
Скорочення
 - код ISO 3166-2 MX-GUA
 - поштове ск. Gto.
Штат Ґуанахуато на мапі Мексики
Штат Ґуанахуато на мапі Мексики
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гуанахуато (штат)

Ґуанахуа́то (ісп. Guanajuato) — штат в центрі Мексиканської Республіки.

Географія[ред. | ред. код]

Межує на заході зі штатом Халіско, на півдні за штатами Сакатекас і Сан-Луїс-Потосі, на сході — Керетаро і на півночі Мічоакан. Столицею штату є однойменне місто Ґуанахуато, ця назва означає «місце жаб» мовою місцевих індіанців Тараскан, що вірять в те, що жаба представляє бога мудрості. Відома скельна формація біля міста Гуанахуато також виглядає як жаба, а назва «Las Ranas» — «жаби» — часто використовується для посилання на мешканців штату.

Персоналії[ред. | ред. код]

У цьому штаті народились колишній президент Мексики Вісенте Фокс Кесада, художник Дієго Рівера і співак Хосе Альфредо Хіменес.

Історія[ред. | ред. код]

Період нестабільності (1824—1877)[ред. | ред. код]

Вигляд головної площі в місті Ґуанахуато. Художник Карл Небель (1837)

8 липня 1821 року військові командири Луїс де Кортазар та Анастасіо Бустаманте об'єднали свої сили із Агустіном де Ітурбіде і взяли місто  Ґуанахуато, оголосивши штат незалежним від іспанської окупації. У 1824 році конституційний конгрес Мексики офіційно проголосив штат Мексика Ґуанахуато незалежним[1].

Після закінчення війни за незалежність в штаті Ґуанахуато почалися часи нестабільності, які продовжувалися протягом усього XIX ст. У 1826 році була прийнята перша Конституція штату Ґуанахуато[2]. Як і інші штати, Ґуанахуато також опинився в центрі тривалої боротьби між лібералами та консерваторами та водночас потерпав від іноземних вторгнень. Під час панування лібералів Ґуанахуато отримував статус штату, під час консерваторських нападів -- отримував статус департаменту. Під час ліберального керування у штаті були побудовані освітні заклади, такі як інститут Колегіо-де-ла-Сантісіма-Тринідад та коледж Пурісіма-Консепсіон[3]. У 1847 році 6000-на армія на чолі із генералом Ґабріелем Валенсія почали збройну боротьбу в штаті проти вторгнення США до Мексики. У 1848 році, всупереч договору Ґвадалупе Хідальго, генерали Маріан Паредез та Мануель Добладо разом зі священиком Келедоніо Домеко-де-Джараута намагалися захопили Мехіко, але вони були розбиті і відступили, а Домеко був розстріляний[4]. У 1855 році консерватор Мануїл Добладо за підтримки губернатора Ґуанахуато, змусив Хуана Альвареса залишити президентський пост повернувши таким чином владу  Антоніо Лопезу де Санта-Анні[5]. У 1858 р. президент Беніто Хуарес перемістився разом з урядом із Мехіко до міста Ґуанахуато. На початку війни за реформи уряд декілька разів переміщувався до штату Коліми (місто Манзанілло), та до Веракрузу. Протягом цього трирічного періоду країна переходила то під владу  лібералів, то консерваторів. У 1863 році французи захопили місто Ґуанахуато. Фактично контроль над штатом здійснював призначений Максиміліаном І губернатор Флоренціо Антіллон, який залишався губернатором штату до 1877 року[6].

Часи реформації[ред. | ред. код]

Трамвайна лінія біля церкви Сан-Дієго у Ґуанахуато (1907)
Ідальго-стріт у Сан-Мігеля-де-Альєнде

Наприкінці XIX ст., за часів керування державою Порфіріо Діаса,  почала розвиватися система інфраструктур. Діас поставив губернатором штату Франціско Мена. Під час його правління почала будуватися залізнична лінія. В таких містах як Леон, Сальватієра, Селайя та Сан-Франциско-дель-Рінкон почався зріст індустріалізації -- на фабриках цих  міст виготовляли взуття, шапки, текстиль. Вирощування зернових культур досягли свого піку, за що Ґуанахуато почали називати "житницею країни". Незважаючи на те, що рабство офіційно скасувалося під час війни за незалежність, більшість робітників на фермах та шахтах отримували мізерну платню, а в деяких випадках взагалі не отримували. Все ж особливих дій під час мексиканської революції у штаті не відбувалося, хоча безліч добровольців штату приймали участь на боці революційних сил. У 1915 році в Селайі відбулася битва за владу поміж силами Альваро Обрегона та Франціско Вілья[7]. По закінченню революції великі земельні володіння були розділені на едідоси (землі в загальному користуванні), які роздавалися селянам. Обурені фермери часто піднімалися на бунт[8].

Розподіл церковних земель привів до війни Крістеро. Містами найбільших сутичок були Леон та Пен'ямо, хоча сутички відбувалися і в інших районах. У 1936 році в Леоні відбулося повстання, яке організувала група Сінаркустів. Проте в більшій частині штату зберігався мир, що дозволило економіці відновитися. Особливо це стосувалося сільськогосподарського сектору. В Ірапуато вирощування зернових, кукурудзи, сорго, люцерни, полуниці приносило великі прибутки не лише штату, але й державі. Також місцеві мешканці займалися молочними породами кіз. Цукерки кайєта, зроблені з козиного молока, відомі і поза межами штату. На сьогодні місто Баджіо є одним із основних районів по вирощуванню зерна в Мексиці[9][10]. Більше як 400 років на рудниках Ґуанахуато добувають золото та срібло. За весь період видобутку на найбільшій жилі світу Вета-Мадре оброблено 33 тис. т срібла і бл. 135 т золота. Також відомі і інші рудні мінерали, такі як пірит, аргентит, хлораргірит, акантит, агвіларит, науманніт, самородне золото, електрум, халькопірит, галеніт, сфалерит, кварц, кальцит, адуляр[11].

У 80-х роках міста Ґуанахуато та Сан-Міґель-де-Альенде були визнані об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[12].

Святкування 200-ліття незалежності Мексики було одним з найважливіших подій у штаті в XXI ст. В країні було прокладено маршрут по історичних місцях пов'язаних із Мігелем Ідальго, у штаті відбувся марафон на його честь від Сан-Мігеля-де-Альєнде до Долореса-Ідальго. У межах заходу 17-20 листопада 2010 року штат спонсорував виставку "Expo Bicentenario", яка розмістилася і поза межами столиці. На виставці демонструвалася мексиканська культурна спадщина, історія, традиції та звичаї. Також поруч розміщувалися павільйони країн Латинської Америки, які також відзначали своє 200-річчя приблизно в той же час. Закінчилося свято гігантським мексиканським прапором випущеним в небо, що летів разом з історичними прапорами штатів, включно зі стягом із зображенням Богородиці Гваделупської, який слугував повстанським прапором Мігелю Ідальго і став прапором штату[13]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  2. Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. p. 12(ісп.)
  3. Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. p. 32(ісп.)
  4. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  5. Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. p. 32(ісп.)
  6. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  7. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  8. Jimenez Gonzalez, pp. 32–33
  9. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  10. Enrique Nalda (1993). "La arqueología de Guanajuato Trabajos recientes". Arqueología Mexicana (in Spanish). Mexico(ісп.)
  11. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  12. Quintanar Hinajosa, p. 51
  13. Cristóbal Martínez. (October 10, 2010). "Revive en Guanajuato ruta de la Independencia". El Norte. Monterrey, Mexico. p. 6.(ісп.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • "Medio Físico". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005. (ісп.).
  • Beatriz Braniff C. (1993). "Guanajuato en la historia". Mexico: Editorial Raíces S.A. de C.V(ісп.).
  • "Nomenclatura". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Guanajuato. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2005(ісп.)
  • Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ред. (2009). Guanajuato: Guia para descubrir los encantos del Guanajuato [Guanajuato: Guide to discover the charms of Guanajuato]. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. (ісп.)
  • Quintanar Hinajosa, Beatriz, ред. (August 2010). Guanajuato. Mexico Desconocido (Descubre Guanajuato Ruta de la Independencia Guia Especial) (Mexico City: Impresiones Aereas SA de CV): 23–24. ISSN 1870-9397. (ісп.)