1962 у музиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1962 рік (тисяча дев'ятсот шістдесят другий) — рік, що починається в понеділок. Це 1962 рік нашої ери, 962 рік 2 тисячоліття, 62 рік ХХ століття, 2 рік 7-го десятиріччя ХХ століття. Музичне мистецтво — мистецтво організації музичних звуків.

Визначні події року[ред. | ред. код]

Перший крок Ротару Софії Михайлівни до слави: вона стала переможницею районного конкурсі художньої самодіяльності. За чарівний голос земляки називали її «Буковинський соловей».

IV-й з'їзд композиторів і музикознавців України, де митці УРСР підсумовували творчі досягнення в різних жанрах музичної творчості.

Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка, заснований Міністерством культури України, за підтримки українських митців. У складі журі – представники України, США, Австрії, Франції, Канади, Польщі, Угорщини, Румунії, РФ, Литви, Латвії, Вірменії, Естонії. Серед лауреатів 1962 року: піаністи – Л. Марцевич ( 1-а премія), М. Крушельницька (2-а премія).

При Національній музичній академії України імені Петра Чайковського було створено народну консерваторію з трирічним курсом навчання, слухачі якої, учасники художньої самодіяльності, підвищували свою кваліфікацію на вокальному, фортепіанному, диригентсько-хоровому й оркестровому відділах.

Нагороди[ред. | ред. код]

Національна премія України імені Тараса Шевченка[ред. | ред. код]

Дати, пов'язані з творчістю групи The Beatles[ред. | ред. код]

  • 6 червня — підписано контракт The Beatles із фірмою Parlophone, продюсером за весь час існування групи залишався Джордж Мартін.
Докладніше: The Beatles
Докладніше: Love Me Do
  • 5 жовтня — перший сингл The Beatles «Love Me Do» почули слухачі Великої Британії.
  • 17 жовтня — група The Beatles уперше виступила по телебаченню: взяла участь у передачі «Люди і країни» каналу TV Granada.

Народились[ред. | ред. код]

Докладніше: Рок-музика
Докладніше: Поп-музика
Докладніше: Опера

Померли[ред. | ред. код]

Нові твори[ред. | ред. код]

Опера «Всесвітній потоп»[ред. | ред. код]

Автор: Стравінський Ігор Федорович, композитор і диригент українського козацького походження.

«Як тебе не любити, Києве мій!»[ред. | ред. код]

Пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка. Перше публічне виконання відбулося 27 травня 1962 року (Юрій Гуляєв). З листопада 2014 року пісня - офіційний гімн Києва.

«Плаче захмарене небо»[ред. | ред. код]

Автор тексту Олександр Демиденко. Слова були написані на музику, яку на той час вже склав композитор Вишиваний Ярослав Григорович. Сьогодні пісня стала народною.

«Степом, степом...»[ред. | ред. код]

Вершиною творчості Негоди Миколи Феодосійовича став твір «Степом, степом...», який поклав на музику композитор Пашкевич Анатолій Максимович.

Свого часу ця пісня-реквієм потрясла Україну. Воєнна тема стала для композитора ще й темою любові до рідної землі. Віктор Астаф'єв про цю пісню сказав: «Вашу пісню вважають таким же гімном, як і гімн Кобзаря «Реве та стогне Дніпр широкий…».

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Діячі української музичної культу­ри: Матеріали до біо-бібліогр. словника // Медведик П. / ЗНТШ: Праці Музикознавчої комісії. — Л., 1993, 1996, тт. CCXXVI, ССХХХІІ.
  • Композитори України та української діаспори: Довідник / Муха А. І. — Київ: Музична Україна, 2004. — 352 с. —ISBN 966-8259-08-4
  • Короткий словник дія­чів української музичної культури / Б. Водяний, Г. Олексин, М. Ціж. — Тернопіль, 1992.
  • Історія української музики в 6-ти томах під ред. М. М. Гордійчук і ін. Т. 1, 2 — К., 1989; т. 3 — К., 1990; т. 4 — К., 1992; т. 5 — К., 2004.
  • Історія української музичної культури: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Лідія Корній, Богдан Сюта. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2011. — 719, [16] с. : фотогр. — Бібліогр. в кінці глав. — 500 пр. — ISBN 978-966-7357-58-0