3693 Баррінджер
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Едвард Бовелл |
| Місце відкриття | Станція Андерсон-Меса |
| Дата відкриття | 15 вересня 1982 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Деніел Баррінджер |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
| Велика піввісь | 3,144889271674 а. о. |
| Перигелій | 2,500712873578 а. о. |
| Афелій | 3,789065669769 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,204832775480 |
| Орбітальний період | 2037,072403417 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,176724204498 °/д |
| Середня аномалія | 218,4289517119° |
| Нахил орбіти | 14,92354191458° |
| Довгота висхідного вузла | 178,8936562791° |
| Аргумент перицентру | 184,8380746155° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 24,74 км |
| Період обертання | 6,626 год |
| Альбедо | 0,0603 |
| Стандартна зоряна величина | 11,6 |
3693 Баррінджер (3693 Barringer) — астероїд головного поясу, відкритий 15 вересня 1982 року американським астрономом Едвардом Л. Г. Боуеллом на станції Андерсон Меса (код IAU 688) обсерваторії Лоуелл у окрузі Коконіно. Астероїд був названий на честь американського геолога Даніеля Баррінджера (1860–1929), який першим довів існування метеорного кратера на Землі.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,125.
Опис[ред. | ред. код]
Астероїд обертається навколо Сонця переважно між орбітами Марса і Юпітера. Має, як правило, неправильну форму, але, як відомо, астероїд Церери має сферичну форму, але оскільки він не змінює свого шляху навколо Сонця, то є лише карликовою планетою.
Кут, під яким Баррінгер обертається по відношенню до орбітальної площини (нахил орбіти), становить 14,91141 градусів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 3693 Баррінджер (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.06.04.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
