65489 Кето

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
65489 Кето
Відкриття
Відкривач Чедвік Трухільйо, Майкл Е. Браун
Місце відкриття Паломарська обсерваторія
Дата відкриття 22 березня 2003
Позначення
Позначення 65489
Названа на честь Кето
Тимчасові позначення 2003 FX128
Категорія малої планети

Транснептуновий об'єкт,

Кентаври[1]
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 2455200.5 (2010-Jan-04.0)
Велика піввісь 99,86 а. о.
Перигелій 17,8125 а. о.
Афелій 181,90 а. о.
Ексцентриситет 0,8216
Орбітальний період 998 років
Середня аномалія 7,384°
Нахил орбіти 22,3229°
Довгота висхідного вузла 172,0572°
Аргумент перицентру 319,594°
Супутники Форкій
(171±10[3] ~ 132+6
−14
 км
[4] в діаметрі)
Фізичні характеристики
Розміри 223±10 км[3]
174+16
−18
 км
[4]
Маса (5.4±0.4)×1018 кг (система)[4]
Середня густина 1,37 г/см³ (система)[4]
Прискорення вільного падіння на поверхні 3,3 см/с²[4]
Альбедо 0,056-0,006[3]
0,084-0,02[4]
Стандартна зоряна величина 6,2[2]
CMNS: 65489 Кето у Вікісховищі

65489 Кето  — подвійний транснептуновий об'єкт, відкритий 22 березня 2003 року Чедвіком Трухільйо та Майклом Брауном у Паломарі. Названий на честь богині моря Кето у давньогрецькій міфології. Об'єкт був ідентифікований як подвійний астероїд 11 квітня 2006 року К. Ноллом, Х. Левінсоном, В. Гранді та Д. Стефенсом із використанням телескопу Габбл; супутник названий Форкій (офіційно (65849) Кето I Форкій) на честь брата Кето Форкія, бога бурхливих морів.

Кето є другим відкритим подвійним кентавром[4], якщо використовувати розширене визначення кентавра як об'єкта з нестабільною орбітою з перигелієм всередині орбіти Нептуна[5].

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Кето є прикладом тісно пов'язаної системи — транснептунового об'єкта, у якій компоненти мають схожий розмір. Спільна спостереження інфрачервоним телескопом Спітцер та телескопом Габбл дозволили оцінити діаметр самого Кето в 174+16
−18
 км
, а Фортія — у 132+6
−14
 км
із припущенням, що їхні альбедо однакові[4].

Подвійна природа системи дозволяє здійснити розрахунок її маси, здійснити оцінку маси її компонентів та встановлює обмеження на їх фізичний склад. Оцінена густина Кето становить 1,37 (+0,66|/–0,32) г/см³, що менше, ніж у великих транснептунових об'єктів (Хаумеа — 3,0 г/см³, Ерида — 2,26 г/см³, Плутон — 2,03 г/см³, Харон — 1,65 г/см³), але значно більше, ніж у малих транснептунових об'єктів (напр., 0,7 г/см³ у (26308) 1998 SM165). Фортій має масу бл. 1,67×1018 кг.[4] За припущення, що ці об'єкти не пористі, така густина відповідає складу з льоду й каміння, з часткою каміння до 50 %[4].

Було висунуто припущення, що припливні сили разом з іншими потенційними джерелами тепла (напр., зіткненнями або розпадом ізотопу 26Al) могли достатньо підняти температуру всередині об'єктів для кристалізації аморфного льоду та зменшення пустот всередині об'єкту. Також ці припливні сили можуть бути відповідальними за квазі-кругові орбіти компонентів системи Кето[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marc W. Buie (5 травня 2006). Orbit Fit and Astrometric record for 65489. SwRI (Space Science Department). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 січня 2009. 
  2. а б JPL Small-Body Database Browser: 65489 Ceto (2003 FX128). 2006-05-05 last obs. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 12 грудня 2009. 
  3. а б в Santos-Sanz, P., Lellouch, E., Fornasier, S., Kiss, C., Pal, A., Müller, T. G., Vilenius, E., Stansberry, J., Mommert, M., Delsanti, A., Mueller, M., Peixinho, N., Henry, F., Ortiz, J. L., Thirouin, A., Protopapa, S., Duffard, R., Szalai, N., Lim, T., Ejeta, C., Hartogh, P., Harris, A. W., & Rengel, M. (2012). «TNOs are Cool»: A Survey of the Transneptunian Region IV — Size/albedo characterization of 15 scattered disk and detached objects observed with Herschel Space Observatory-PACS [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  4. а б в г д е ж и к л м Grundy, W.M.; Stansberry, J.A.; Noll K.S.; Stephens, D.C. та ін. (2007). The orbit, mass, size, albedo, and density of (65489) Ceto/Phorcys: A tidally-evolved binary Centaur. Icarus. 191: 286. arXiv:0704.1523. Bibcode:2007Icar..191..286G. doi:10.1016/j.icarus.2007.04.004.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author2= (довідка)
  5. J. L. Elliot, S. D. Kern, K. B. Clancy, A. A. S. Gulbis, R. L. Millis, M. W. Buie, L. H. Wasserman, E. I. Chiang, A. B. Jordan, D. E. Trilling, and K. J. Meech (February 2005). The Deep Ecliptic Survey: A Search for Kuiper Belt Objects and Centaurs. II. Dynamical Classification, the Kuiper Belt Plane, and the Core Population. (PDF). The Astronomical Journal. 129: 1117. Bibcode:2005AJ....129.1117E. doi:10.1086/427395. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 6 вересня 2014. 


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]