Історія освоєння мінеральних ресурсів Філіппін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:07, 14 листопада 2015, створена Kvandr (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія освоєння мінеральних ресурсів Філіппін.

Один з найстаріших центрів видобутку руд заліза на Ф. (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) розташований на о. Лусон.

З III ст. н. е. одним з осн. продуктів, що вивозилися з Ф., стає золото, яке добувалося з розсипних і жильних родов. о. Лусон. Після іспанської колонізації у XVI ст. золоті і мідні руди добувалися в провінціях Гірська і Півн. Камарінес (Паракале). Золотий промисел існував також у районах Себу і Бутуан. При іспанцях золотодоб. пром-сть занепадає, тільки в кінця XIX ст. робляться спроби її відродження.

У 1781 р. засноване «Економічне товариство друзів країни» («Economic Society of Friends of the Country»), метою якого було заохочення розвитку гірничої пром-сти.

У 1827 р. в країні виявлені поклади кам. вугілля.

На поч. XX ст. вільний доступ до мінеральних багатств країни отримав амер. капітал, виробництво золота зросло з 141,2 кг в 1907 до 1976 кг в 1921, срібла відповідно з 2,6 до 814,6 кг. З інших добувалися руди марганцю, сірка, азбест, кам. сіль, кам. вугілля.

У 20-30-х рр. XX ст. бл. 90 % вартості продукції гірничої пром-сти припадало на золотовидобуток, крім того, експлуатувалися родов. хромітів, мідних, марганцевих, залізних руд.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.