Географія Кюрасао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Кюрасао Picto infobox map.png
Географічне положення Кюрасао
Географічне положення Кюрасао
Географічне положення
Континент Північна Америка
Регіон Вест-Індія
Координати 12°10′ пн. ш. 69°00′ зх. д. / 12.167° пн. ш. 69.000° зх. д. / 12.167; -69.000
Територія
Площа 444 км² (200-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 364 км
Державний кордон 0 км
Рельєф
Тип горбистий
Найвища точка гора Хрістоффель (372 м)
Найнижча точка Карибське море (0 м)
Клімат
Тип тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси фосфати, алое, сорго, арахіс, овочі, тропічні фрукти
Стихійні лиха урагани
Екологічні проблеми сміттєзвалища

Кюрасао — північноамериканська країна, розташована в групі Підвітряних островів Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 444 км² (200-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 444 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу міста Києва.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Кюрасао (нід. Land Curacao, Curacao; пап'ям. Pais Korsou, Korsou)[2]. Назва країни не має достеменного пояснення. Острів був відкритий 1499 року іспанською експедицією Алонсо де Охеда і Амеріго Веспуччі був виявлений острів, заселений рослими індіанцями, який отримав назву Острів Гігантів (ісп. Isla de los Gigantes)[3]. Тоді ж на цьому острові було залишено кілька безнадійно хворих цингою матросів, але через кілька років їх виявили несподівано здоровими. Матроси вилікувались від хвороби, вживаючи фрукти багаті на вітамін С. На згадку про цю подію острів стали називати Кюрасао, тобто Острів Зцілення, від ісп. Curacion — одужання із заміною суффікса ісп. -cion на порт. -сао[3]. За іншою версією, назва походить від ісп. coração — серце, оскільки на острові був центр торгівлі. Від іспанських торговців назву перейняли голландці. Інші дослідники виводять топонім від назви корінних народів, які у ранніх іспанських записах згадувались як індіанці-кюрасао (ісп. Curaçaos). До 2010 року територія входила до складу Нідерландських Антильських островів.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Кюрасао — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону і лежить поблизу північних берегів Південної Америки. Кюрасао з усіх боків омивається водами Карибського моря Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 364 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 12 морських миль (22,2 км).

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Кюрасао

Час у Кюрасао: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Кюрасао

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Кюрасао багаті на ряд корисних копалин: кальцит фосфати[7].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Кюрасао

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Хрістоффель (372 м).

Узбережжя[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Кюрасао

Територія Кюрасаолежить у тропічному кліматичному поясі[8]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[9]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[9]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[9]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони[9].

Кюрасао не є самостійним членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в організації представляють Нідерланди[10].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Дані про запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) відсутні. Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Кюрасао

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Кюрасао

Рослинність острова бідна, переважно ксерофітний скреб із кущів і низьких дерев.

Земельні ресурси Кюрасао (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10 %,
    • орні землі — 10 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0 %;
  • інше — 90 %[1].

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Кюрасао

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Північноандійської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області[9].

Охорона природи[ред. | ред. код]


Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Кюрасао

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: загалом острів знаходиться на південь від траєкторії руху карибських ураганів, тому їхній руйнівний вплив здебільшого гіпотетичний[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити менеджмент сміттєзвалищ.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Кюрасао можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Curacao, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 3 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Кюрасао // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в г д ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333. 

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]