Історія освоєння мінеральних ресурсів Сполучених Штатів Америки
Історія освоєння мінеральних ресурсів Сполучених Штатів Америки
Місцеві племена ірокезів, мускогів, алгонкінів (східна частина Північної Америки), використовували самородну мідь та кремінь для виготовлення ножів, скребачок, наконечників стріл, прикрас тощо. Вугілля й мазут збирали для опалення, медичних та косметичних цілей. Перші письмові згадки про збирання нафти з поверхні природних джерел європейцями належать до 1543 р.
З початком колонізації Північної Америки експедиції іспанців і англійців зайнялися пошуками покладів руд дорогоцінних металів. Своєї мети вони не досягли, але відкрили велику кількість інших корисних копалин. У 1585 р. в Північній Кароліні уперше були виявлені поклади залізних руд. Під час пошуків золота і срібла в районах, прилеглих до р. Міссісіпі, були знайдені самородна мідь і свинець в Іллінойсі, Міссурі і штатах долини Огайо. Перші плавки залізної руди були зроблені у Вірджинії на річці Джеймс у 1622 р., в Массачусетсі у 1645 р., в Коннектикуті в 1651 р., пізніше в Нью-Джерсі.
Поклади вугілля були знайдені у 1673 р. в Іллінойсі, а перший видобуток вугілля почався у 1748 р. у Вірджинії. У 1632 р. в Массачусетсі виявили першу мідну жилу, у 1660 р. відкрито міднорудне родовище на озері Верхнє (штат Мічиган). Самородну мідь знаходили також в Нью-Джерсі і Пенсільванії. Перша концесія на видобуток мідної руди в Сімсбері (штат Коннектикут) датується 1709—1773 роками. Видобуту руду везли в Англію (в колоніях плавити її заборонялося). Розвідку і розробку надр в цей період дозволялося вести всім приватним особам і корпораціям за умови сплати певної частки видобутку британській скарбниці (з кінця XVIII ст. — федеральному уряду).
Розвиток чорної металургії в США, що почався у XIX ст. і сприяв підвищенню попиту на кам'яне вугілля. Поклади антрациту в Пенсильванії розроблялися ще з 1777 р., але активно розвиток вугільної промисловості почався лише в 20-і роки XIX ст. у зв'язку з поширенням парових двигунів і будівництвом залізниць. У 1837 р. в країні видобуто більше 1 млн т антрациту, а перед громадянською війною (1861 — 1865 рр.) рівень видобутку сягав 10 млн т щорічно. У 1821 р. в поблизу селища Фредонія в штаті Нью-Йорк (штат) ударно-канатним способом була пробурена свердловина, з якої був отриманий газ, що використовувався для освітлення жител.
У 40-х роках XIX ст. почалася розробка великих покладів мідної руди в районі озера Верхнє. Саме тут в 1844 р. було відкрите найбільше родовище якісних залізних руд, які створили базу для бурхливого розвитку металургії (в 1854 р. тут видобували більше 1,5 млн т руди, а чавуноливарні заводи діяли у всіх східних штатах). Починаючи з 1870 р. видобуток залізної руди подвоювався кожні 15 років. Створюються дві потужні металургійні бази з центрами в Пенсільванії та Чикаго.
Золото до 1830 р. добувалося в США в дуже невеликих кількостях. У 1830—1848 роках в південних штатах його було отримано на 700 тис. доларів. Після відкриття багатих покладів у Каліфорнії (1848 р.) і початку «золотої лихоманки» річний показник видобутку перевищив 50 млн доларів на рік. Видобуток срібла в широких масштабах почався з відкриттям в 1859 р. родовища Комсток у Неваді; у 1861 р. вартість видобутого металу становила 2 млн доларів, а в 1865 р. — 11,2 млн.
Кінець 50-х років XIX ст. ознаменувався зародженням нафтової промисловості США. В 1859 р. Е.Дрейком, що очолював першу у світі нафтову компанію «Seneka Oil of Connectikut» із свердловини пробуреної в Пенсильванії був отриманий перший нафтовий фонтан. Згодом почався справжній нафтовий бум. У 1860 р. нафта була виявлена в штатах Кентуккі і Огайо, у 1861 р. — в штаті Каліфорнія, в 1862 р. на Середньому Заході (штат Колорадо). Видобуток її швидко зростав: в 1859 р. — 270 т (родовище Ойл-Крік), в 1875 р. — 1,6 млн т, у 1900 р. в 15 штатах було отримано 8,6 млн т. До кінця XIX ст. основними нафтодобувними районами були північні штати — Пенсильванія, Нью-Йорк і Огайо. Відкриття численних багатих родовищ в Каліфорнії (Коалінг-Іст, 1890 р.; Мідуей-Сансет, 1894 р.; Мак-Кітрік, 1896 р.; Керн-Рівер, 1899 р. та інших), разом з бурхливим розвитком міст на Тихоокеанському узбережжі привели до того, що до 1901 Каліфорнія по видобутку нафти вийшла на 1-е місце в країні і втримувала його до 1913 р. Потім (до 1930 р.) на перші позиції по видобутку нафти вийде штат Оклахома.
У 1865 р. для експлуатації газових покладів в районі Фредонії була створена перша в США газова компанія. У ці роки в штатах Нью-Йорк і Пенсильванія був відкритий ряд газових покладів на глибинах до 150 м, а в 1870 р. побудований перший газопровід з дерев'яних труб діаметром 317 мм протяжністю 40 км від родовища Блумфілд до м. Рочестер в штаті Нью-Йорк. Перший газопровід із залізних труб на відстань 8,8 км був споруджений у 1872 р. від родовища Ньютон до м. Тайтесвілл в штаті Пенсильванія. До початку XX ст. газові родовища були відкриті в 17 штатах, але основний видобуток був зосереджений у Аппалачському регіоні. Велику частину газу отримували разом з нафтою, але не використовували.
Відкриття у 2-й половині XIX ст. великих покладів золота, срібла, міді, залізняку, нафти висунуло США в число найбільших гірничодобувних країн світу. Кількість видобутого вугілля починаючи з 40-х рр. XIX ст. потроювалося кожне десятиріччя і в 1886 р. досягла 102 млн т, а до 1913 р. зросла ще в 5 разів. Нові поклади золота були виявлені в штатах Айдахо і Монтана, в Південній Дакоті, в Неваді, на Алясці (де вибухнула серія нових «золотих лихоманок»). Після 1-ї світової війни золотодобувна галузь скорочується майже у всіх штатах, крім Південної Дакоти. Срібна промисловість пережила кризу перевиробництва в 70-і рр. XIX ст., однак в 1875 р. було видобуто срібла на 32 млн доларів, в 1885 р. на 51,6 млн; максимальний рівень був досягнутий в 1892 р. — 82 млн.
У 1882 р. відкритий найбільший у світі мідний рудник в Анаконді (штат Монтана). Потужні підприємства діяли також в штатах Юта, Мічиган, Аризона. На початку XX ст. США добували понад 50 % мідної руди світу. У 1900 р. країна займала 2-е місце у світі (після Німеччини) з видобутку цинкової руди (112 тис. т), в 20-і роки вийшла на 1-е місце. На початку XX ст. США вийшли на 1-е місце у світі і по видобутку нафти. З 1930 р. першість в нафтовидобутку тримає штат Техас.
З другої половини ХІХ ст. у США починає розвиватися галузева наука зі загачення корисних копалин, пробірного аналізу, металургії тощо. Один з піонерів розвитку цього напрямку у США — Роберт Халловел Річардс.
З 20-х років XX ст. США доклали значних зусиль для підтримки зарубіжної експансії своїх корпорацій, діючих в галузі видобутку, переробки і транспортування мінеральної сировини. Боротьба за джерела мінеральної сировини, насамперед нафти (що пов'язано з бурхливим розвитком автомобільного транспорту), розгорнулася головним чином між США і Великою Британією. При цьому з метою заохочення приватного капіталу добувні компанії отримали ряд фінансових пільг. У період між 1-ю і 2-ю світовими війнами нафтові монополії США отримали доступ до близькосхідної нафти спочатку в Іраку (на паях з англійським, голландським і французьким капіталом), а потім в Бахрейні, Кувейті і Саудівській Аравії. Дипломатія і військова стратегія США на Близькому Сході стали визначатися передусім нафтовими інтересами. З 1941 р. США почало фінансувати роботи по вивченню родовищ стратегічної мінеральної сировини в країнах Латинської Америки. У роки 2-ї світової війни США витіснили з Болівії Велику Британію, взявши під контроль єдині на той час у Західній півкулі поклади олов'яних руд, а потім і інші джерела стратегічної мінеральної сировини — родовища вольфрамових, свинцевих, стибієвих руд.
Початок 50-х років XX ст. став переломним в сировинній політиці США. По мірі виснаження власних ресурсів американська економіка все більше орієнтується на активне використання зарубіжної сировини. Це, зокрема, дозволяє зберігати ресурси країн Західної півкулі. В кінці 1950 — на початку 1960-х років американські транснаціональні компанії (ТНК) встановили свій контроль в інших країнах над багатьма джерелами важливих видів мінеральної сировини: руд молібдену, хрому, нікелю, вольфраму, марганцю, берилію, міді, урану та інших. У зв'язку з паливно-сировинною кризою в 1970-і роки намітилася тенденція проведення довгострокової стратегії в галузі мінеральної сировини. У США було проголошено шість національних енергетичних Програм, які передбачали скорочення імпорту нафти, передусім близькосхідної, режим економії сировини і палива, форсований розвиток власної ресурсної бази, використання багатств Світового океану і альтернативних джерел енергії. Зараз поряд з економічними міркуваннями доцільності імпорту сировини тут переслідуються і стратегічні цілі — зберігати власні запаси корисних копалин. Разом з тим, розуміючи економічну і стратегічну небезпеку значної прив'язки країни до близькосхідної нафти, США прагнуть до диверсифікації джерел постачання нафтою і збільшення рівня самозабезпеченості паливно-енергетичними та іншими ресурсами.
У 1984 р. в США нараховувалося 7626 шахт і кар’єрів (крім вугільних), з яких 296 добували руди металів, а інші — нерудну сировину. Основну частку видобутку корисних копалин забезпечують відкриті розробки. кар’єрним способом видобували близько 85 % руд і 62 % вугілля. Більшість підприємств мали потужність від 10 до 100 тис. т на рік. За числом об'єктів гірничих розробок на 1-у місці знаходився пісок і гравій, потім глини, уранові руди, золото. Наприкінці XX ст. 10 найбільших гірничих підприємств видобували мідні руди і залізняк. Загальне споживання мінеральної сировини наближається в США до 10 млрд т на рік.
У кінці XX ст. США забезпечує себе нафтою, газом, рудами урану, заліза, титану, ванадію, міді, свинцю, цинку, молібдену, вольфраму, берилію, літію, золота, срібла, фосфоритами, калійними солями, борними рудами, флюоритом, сіркою, баритом. У той же час країна майже не має власних запасів манганових і хромових руд, бокситів, руд нікелю, кобальту, ртуті, стибію, олова, танталу і ніобію, азбесту. Запаси міді, мангану, нікелю, кобальту і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50 % і більше. Економіка США залежить від імпорту 68 видів сировини, і ця тенденція, очевидно, збережеться в майбутньому. За доведеними запасами нафти країна займає 3-є місце на Американському континенті (після Венесуели та Мексики), за доведеними запасами газу — 1-е місце (1999 р.). Існує тенденція збільшення запасів природного газу у США. За оцінками British Petroleum на 2003 р. у США запаси нафти становлять 30 млрд бар., частка у світі — 3 %, майбутній продуктивний період — 11 р. Запаси газу (трлн. куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися для США відповідно: 5 (3 %), 7 років. США володіють найбільшими у світі підтвердженими запасами вугілля всіх типів. Оцінені сумарні резерви вугілля в США — 3,6 трлн т, в тому числі, придатних для видобутку сучасними методами — 461 млрд т [1]. За запасами уранових руд США входять у перші 8 країн світу (після Австралії, ПАР, Канади і Бразилії, Росії, Казахстану, Намібії, 1999 р.). За запасами залізних руд США займають 1-е місце на Американському континенті (1999 р.). За запасами і ресурсами берилієвих руд США входить до 5 провідних країн світу (за запасами — 1-е місце, 1999 р.). США займають 5-е місце у світі (після Китаю, Казахстану, Канади і Росії, 1999) за запасами вольфрамових руд (1999 р.). За російськими джерелами США за запасами золотих руд займають 2-е місце в західному світі після ПАР (1999 р.) і 3-є у світі (після ПАР і Росії). Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота оцінюється дещо по-іншому: ПАР — в 38 тис. т, США — в 6 тис. т, Австралії — в 4,7 тис. т, Канади і Росії — по 3,5 тис. т, світова база — 72 тис. т. За даними цього ж джерела, за ресурсами золота США займає 5-е місце у світі; порівняльна картина така: ПАР — до 60 тис. т, Росія — понад 25 тис. т, Китай і Бразилія — по 7-10 тис. т в кожній, США — 5-7 тис. т. За запасами літієвих руд США в 1990-х рр. входили до першої п'ятірки країн. За загальними і підтвердженими запасами мідних руд США займають 2-е місце у світі після Чилі (2003). За загальними і підтвердженими запасами молібденових руд США займають 1-е місце у світі (2003 р.). На 1999 р. за загальними запасами свинцевих руд США займають 1-е місце, а за доведеними — 3-є місце (після Австралії і Казахстану) у світі. За запасами цинку США разом з Канадою поділяють 2-3-є місце у світі (після Казахстану, 1999 р.). За ресурсами ртуті США займає 2-е місце на Американському континенті (після Мексики, 1999 р.). За запасами срібних руд США займають 2-е місце у світі (після Польщі, 2000 р.). США володіють найбільшими ресурсами P2O5 (23,7 % світових). За запасами бариту США займають 3-є місце у світі (після Казахстану і Китаю, 1999 р.).
На рубежі XX—XXI ст. гірнича промисловість США займає провідне місце у світі. В країні добувається понад 100 видів корисних копалин, зокрема вугілля, нафти і газу, руд заліза, свинцю, міді, ванадію, стибію, молібдену, урану, алюмінію, цинку, вольфраму, золота і срібла, сірки, калію, вапняку, пісок у, гравію і інш. Імпортують боксити, глинозем, кадмій, хроміт, кобальт, манган, ртуть, нікель, платину, олово і титан та інш. Попри це частка добувної галузі у ВВП США порівняно невелика — в кінці XX ст. 1,3-1,5 %. Частка імпорту мінеральної продукції в США за 1975-2000 рр. зростає і у 2000 р. в грошовому вираженні становить 70 млрд. дол. США забезпечені своєю промисловою сировиною і паливом на ~67 % (для порівняння ФРН — на 30 %, Франція — 25 %, Японія — 5 %, Італія — 1 %). З метою консервації власних ресурсів США імпортують нафту, залізну, мідну, цинкову, калійну руди, сполуки цезію, ніобію, корунд, натуральні технічні і ювелірні алмази, листову слюду, стронцій, талій, торій, ітрій, а також боксити і глинозем, кобальтові руди, плавиковий шпат, марганцеві руди, метали платинової групи, танталові руди. При цьому важливе місце відводиться створенню і підтримці на необхідному рівні стратегічних запасів.
У Денвері розташовано міжнародний центр базування гірничих компаній. Тут знаходяться штаб-квартири понад 50 великих гірничих компаній.
У кінці XX ст. обсяг видобутку мінеральної сировини і виробництва продукції гірничо-металургійної промисловості мав позитивну динаміку і становив у 1998 р. 415 млрд дол. З них негорючих корисних копалин 40,5 млрд дол., в тому числі рудних 10,6 млрд дол. (знижувався), неметалічних 29,5 млрд дол. (збільшувався), вугілля і вуглеводнів 84,26 млрд дол.(знижувався). Імпорт мінеральної сировини і продукції гірничометалургійної галузі в 1998 р. становив 60 млрд дол., експорт 32 млрд дол. Видобуток нафти у США в 2000 р. становив 277,2 млн т, 2002 р. — 330 млн т. Потреби в нафті — 1 млрд т. Імпорт нафти в США зростає і на 2003 р становить 10 млн бар/день.
Підготовка гірничо-геологічних кадрів проводиться на гірничих, гірничо-металургійних та гірничо-будівельних факультетах 14 університетів, зокрема: Кентаккського (1865 р.), Іллінойського (1867 р.), Огайського (1870 р.), Вашингтонського (1892 р.), Айдахського (1917 р.) та інших, та в 4 політехнічних інститутах: Гірничої справи й технологій штату Нью-Мексико (Сокорро, 1898 р.), Мічиганському технологічному (Хотон, 1885 р.), Технологічному в штаті Джоржія (Атланта, 1888 р.), Політехнічному в штаті Вірджинія (Блекберд, 1880 р.).
- Корисні копалини Сполучених Штатів Америки,
- Гірнича промисловість Сполучених Штатів Америки,
- Природа Сполучених Штатів Америки,
- Геологія Сполучених Штатів Америки,
- Гідрогеологія Сполучених Штатів Америки,
- Сейсмічність Сполучених Штатів Америки.
- ↑ Coal Int. — 2000. — 248, № 5. - р. 191—193, 195—197
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.