P-кельтські та Q-кельтські мови

P-кельтські та Q-кельтські мови — одна з класифікацій кельтських мов, яка виходить з поділу цих мов на окремі групи залежно від розвитку у них пракельтського приголосного звука *k^w, який був ще успадкований з праіндоєвропейського стану. Використовується певним чином для пояснення шляхів формування сучасних кельтських мов.

Характеристика

Відмінності між P- та Q-кельтськими мовами полягають у розвитку пракельтської фонеми *k^w, яка перетворилася у *p в P-кельтських мовах (бритські мови, галльська мова та ін.) і в *k у Q-кельтських мовах (гойдельські мови та в наш час^[коли?] мертві іспано-кельтські мови). Наприклад, слово голова звучить як pen у бритських мовах, але як ceann в гойдельських; слово син звучить як mab (раніше map) у бритських, проте як mac у гойдельських (maqq в огамічних написах архаїчною ірландською мовою).

Конкуруючою гіпотезою є поділ кельтських мов на континентальні та острівні).

Класифікація

P-кельтські мови

• Галльська гілка
  • Галльська мова
  • Лепонтійська мова
  • Норикська мова
  • Галатська мова
• Бритські мови (Британська мова)
  • Піктська мова (або кельто-піктська мова)
  • Західна бритська мова
    • Кумбрійська мова
    • Валлійська мова
  • Південно-західна бритська мова
    • Бретонська мова
    • Корнська мова

Q-кельтські мови

• Гойдельські мови
  • Архаїчна ірландська мова
    • Давньоірландська мова
      • Середньоірландська мова
        • Ірландська мова
        • Шотландська гельська мова
        • Менська мова
• Кельтські мови Іберії (іспано-кельтські мови)
  • Кельтіберська мова
  • Галлекська мова (північно-західна іспанська кельтська мова)

Джерела

• Lockwood, William Burley (1972). A panorama of Indo-European languages. Hutchinson university library. Т. 173. Hutchinson. с. 74–80. ISBN 0091110203.