Пелешенко Василь Іларіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:34, 4 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пелешенко Василь Іларіонович
Народився28 червня 1927(1927-06-28)
Долина,
Київська область
Помер29 березня 2014(2014-03-29) (86 років)
Київ
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьдоцент, науково-педагогічний працівник
Alma materКиївський університет
Галузьгідрогеологія, гідрохімія
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор географічних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Орден «Знак Пошани»
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Пелешенко Василь Іларіонович (28 червня 1927 — 29 березня 2014року) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології та гідрохімії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Української екологічної академії наук з 1992 року та Академії наук вищої школи від 1997 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 червня 1927 року в селі Долина Обухівського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни. Закінчив 1957 року Київський університет зі спеціальністю «геолог-гідрогеолог». Працював у Київському університеті у 1957—1968 роках інженером, з 1968 року доцентом, старшим викладачем на кафедрі гідрогеології та інженерної геології геологічного факультету.

У 1968—1971 роках відповідальний працівник відділу науки ЦК Компартії України.

У Київському університеті у 1971—1976 роках працює доцентом кафедри гідрології суші географічного факультету, у 1976 році очолив кафедру гідрології суші, яку за його ініціативи перейменовано на кафедру гідрології і гідрохімії (тепер гідрології та гідроекології). Заснував науково-дослідну лабораторію гідрохімії (тепер лабораторія гідроекології та гідрохімії). У 1993—2002 роках професор кафедри, у 2002—2003 роках провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії. Кандидатська дисертація «Підземні води межирічя Сіверський Донець-Оскіл» захищена у 1967 році, докторська дисертація «Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод суші (оцінка, баланс і прогноз на прикладі території України)» захищена у 1981 році.

Засновник гідрохімічної школи у Київському університеті. У 1981 році за його ініціативи заснований Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар на річці Рось. Розробив методологію оцінки взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод та принципи кількісної оцінки впливу антропогенних факторів на формування гідрохімічного режиму річок. Зробив значний внесок у формуванні меліоративної гідрохімії. Був головою спеціалізованої вченої ради захисту дисертацій Київського університету 1993—2003 роках. Учасник міжнародних форумів у Лондоні 1969 року, Токіо 1970 року). Підготував 2 докторів наук, 5 кандидатів наук. Член редколегії наукового збірника «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія».

Експедиці

[ред. | ред. код]

Брав участь в експедиціях на Забайкаллі, Шацьких озерах, річках Прип'яті, Дунаї, водоймах-охолоджувачах АЕС на території України та Смоленської АЕС в Росії, 30-км зоні ЧАЕС.

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Автор і співавтор понад 200 наукових праць, 9 монографій, 28 підручників та навчальних посібників, 1 винаходу. Основні праці:

  1. Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод (на прикладі рівнинної частини території України). — К., 1975.
  2. (рос.) Гидрохимический атлас СССР. — М., 1990 (у співавторстві).
  3. Гідрохімія України. — К., 1995 (у співавторстві).
  4. Гідрогеологія з основами інженерної геології. — К., 2003 (у співавторстві).

Література

[ред. | ред. код]
  1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
  2. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
  3. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
  4. Київський університет. Шляхами успіху. — К., 2008.
  5. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.