Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1913)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескадрені міноносці типу «Індоміто»
Classe Giuseppe Sirtori
Ескадрений міноносець «Індоміто»
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Замовлено 8
Закладено 8
Спущено на воду 8
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 672 тонни (стандартна)
720 тонн (повна)
Довжина 73 м
Ширина 7,3 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
4 × парових котли
Потужність 16 000 к.с.
Швидкість 30 вузлів
Автономність плавання 1 440 миль на швидкості 13 вузлів
Екіпаж 69
Озброєння
Артилерія При вступі у стрій
1 x 102-мм гармата «102/40 Mod. 1914»
4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Після 1918 року
5 x 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914»
1 x 40-мм гармата Vickers Mark II
Торпедно-мінне озброєння 4 × 450-мм торпедних апаратів

Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (італ. Classe Indomito) — серія ескадрених міноносців ВМС Італії часів Першої світової війни.

Історія створення

Ескадрені міноносці типу «Індоміто» були розроблені фірмою «Паттісон» у 1910 році як відповідь на появу у флотах Франції та Австро-Угорщини великих есмінців зі 100-мм артилерією головного калібру.

Кораблі будувались 5-ма серіями: безпосередньо тип «Індоміто», а також «покращені» тип «Розоліно Піло», тип «Джузеппе Сірторі», тип «Джузеппе Ла Маса», тип «Дженералі». Всі ці типи відомі під загальною назвою «тритрубники».

Представники

Корабель Виготовлювач Закладено Спущено У строю Доля
«Арденте»
«Ardente»
«Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно 1912 рік 15 грудня 1913 року 1913 рік Зданий на злам у 1937 році
«Ардіто»
«Ardito»
«Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно 1912 рік 20 жовтня 1913 року 1913 рік Зданий на злам у 1931 році
«Імпавідо»
«Impavido»
«Cantiere Pattison», Неаполь 1911 рік 22 березня 1913 року 1913 рік Зданий на злам у 1937 році
«Інтрепідо»
«Intrepido»
«Cantiere Pattison», Неаполь 1 червня 1910 року 7 серпня 1912 року 6 лютого 1913 року Підірвався на міні та затонув 4 грудня 1915 року
«Індоміто»
«Indomito»
«Cantiere Pattison», Неаполь 1910 рік 10 березня 1912 року 1913 рік Зданий на злам у 1937 році
«Імпетуозо»
«Impetuoso»
«Cantiere Pattison», Неаполь 1910 рік 23 липня 1913 року 1914 рік Потоплений підводним човном «U-17» 10 липня 1916 року
«Інсідіозо»
«Insidioso»
«Cantiere Pattison», Неаполь 1912 рік 30 вересня 1913 року 1914 рік Захоплений німцями у 1943 році, перейменований на «ТА 21»
Потоплений під час авіанальоту 5 листопада 1944 року
«Іррек'єто»
«Irrequieto»
«Cantiere Pattison», Неаполь 1910 рік 12 грудня 1912 року 1913 рік Зданий на злам у 1937 році

Конструкція

Ескадрені міноносці типу «Індоміто» були першими в італійському флоті, на яких була встановлена парова турбіна. Її потужність становила 16 000 к.с., що завало змогу розвивати швидкість до 30 вузлів.

При вступі у стрій артилерійське озброєння складалось з однієї 102-мм гармати «102/40 Mod. 1914» та чотирьох 76-мм гармат «76/40 Mod. 1916 R.M.» Торпедне озброєння складалось з 4 x 450-мм торпедних апаратів, розміщених попарно.

Але вже на перших кораблях під час війни озброєння було змінене. Тепер воно складалось з п'яти 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914» та однієї 40-мм гармати Vickers Mark II. Також за рахунок бокових цистерн запас палива збільшився зі 100 т до 128 т, а водотоннажність зросла зі 720 т до 900 т. За рахунок цього швидкість зменшилась до 27-28 вузлів.

У 1937-1938 роках 4 останні есмінці, що ще перебували у строю, були виключені зі складу флоту. 3 з них пішли на злам, але «Інсідіозо», простоявши декілька років на приколі, у березні 1941 року був знову включений до складу флоту після модернізації, під час якої з нього зняли один паровий котел та димову трубу, а також змінили озброєння. Корабель спочатку використовувався як навчальний для підготовки підводників, а потім використовувався як ескортний корабель.

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)

Посилання