ПРОСТІР (платіжна система)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 грудня 2020, заснована на цій версії.
Платіжна система «ПРОСТІР»
англ.: «SPACE» / «PROSTIR»
ТипСервіс НБУ
ГалузьБанківська сфера,
безготівкові платежі
Гасло«Прості-Р — прості розрахунки»
Засновано2001 (2016 - ребрендинг ТМ[1])
Штаб-квартира01601, Київ, вул. Інститутська, 9
Територія діяльностіУкраїна
Ключові особиНаціональний банк України
ПродукціяПлатіжна система, мобільні застосунки, кредитні, дебетові
та віртуальні банківські карти, інтернет-еквайринґ;
630 000 карток (грудень 2018)
Власник(и)Україна Уряд України (100%)
prostir.gov.ua
та bank.gov.ua

Украї́нський платі́жний про́стір або «ПРО́СТІР» (попередня назва «Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)») — українська платіжна система (абревіатура: ПС або НПС). Розрахунки за товари і послуги, одержання готівки в банкоматах та інші операції здійснюються за допомогою платіжних карток системи з магнітною смугою та EMV-чипом.[2]

Станом на 2019 рік близько 95% POS-терміналів, що працювали в Україні, приймали картки ПРОСТІР. В обігу перебувало понад 630 тис. карток[3]. Готівку можна було зняти у більшості банкоматів України. Чипованими картами можна було розраховуватись безконтактно (наприклад, у київському метро). Для розвитку платіжної системи НБУ планує створити мобільні додатки для оплат з NFC — картами ПРОСТІР будь-яких українських банків; запустити емісію віртуальних карт, а також кобрендингових карток спільно з китайською платіжною системою UnionPay; впровадити технологію 3-D Secure 2.0 для безпечних транзакцій електронної комерції в Інтернет.

Історія

Картка-посвідчення від Ощадбанку
Дизайн смарт-карток до ребрендингу

Систему було запущено 2001 року під назвою НСМЕП (Національна система масових електронних платежів). Метою було розробка і впровадження в Україні відносно дешевої, незалежної від міжнародних операторів, захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків. Перші платіжні смарт-картки були випущенні за технологією, що розроблена Національним банком України.

В середині 2013 року було проведено модернізацію системи, вона отримала назву «НСМЕП-2». Побудовано центральний маршрутизатор, розрахунково-кліринговий центр, здатний забезпечити маршрутизацію та проведення розрахунків з використанням платіжних карток з магнітною смугою та EMV-чипом. На кінець 2013 року випущено 10 млн платіжних карток. Цей обсяг становив 15 % українського ринку. При цьому 6 млн карток були випущені для виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР.[4]

Станом на січень 2015 року членами НСМЕП були 59 комерційних банків та 16 небанківських установ[5].

2016 року назву системи було змінено на «Український платіжний простір» (скорочено - «ПРОСТІР»), змінено логотип та гасло.

Держателі платіжних карток «ПРОСТІР» могли здійснювати оплату за товари чи послуги, а також отримувати готівку в банкоматах банків-учасників системи. Станом на 01 липня 2016 року в Україні працювало 102 банки, з яких 44 були учасниками системи «ПРОСТІР». Також станом на 01 квітня 2016 року в Україні працювало близько 33 500 банкоматів, з яких більше 17 тис. обслуговували картки системи; кількість платіжних терміналів — 202 500 штук, з них працювали з системою — 146 200 штук.[6]

Оплата у Київському метро

Пасажири київського метрополітену мали змогу розрахуватися за проїзд картками «ПРОСТІР», що підтримують функцію безконтактної оплати, на автоматичному турнікеті.

Оплата на «Укрпошті»

ПАТ «Укрпошта» приєдналося до національної платіжної системи у липні 2018-го. За планом, це мало збільшити обсяг безготівкових розрахунків, особливо в невеликих містах та селах[7].

Виплата пенсій

Ощадбанк планував виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам за допомогою карток «ПРОСТІР», ці ж картки водночас мали бути пенсійними посвідченнями[8].

На картці мали зазначатися дані про власника і його електронний цифровий підпис. Термін дії такого посвідчення як платіжної картки встановлювався до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації отримувача у відділеннях банку перші 2 рази щопівроку, після того — щороку. Електронне пенсійне посвідчення мало бути платіжною карткою до закінчення терміну дії, попри термін призначення пенсій[9].

Оплата залізничних квитків

Користувачі АТ «Укрзалізниця»[10] отримали можливість купувати залізничні квитки за допомогою картки ПРОСТІР на офіційному сайті Укрзалізниці або за допомогою мобільних додатків Укрзалізниці.

LIQPAY

На початку 2020 року картками Простір стало можливо оплачувати товари та послуги на сайтах, які застосовують сервіс LIQPAY[11].

Банки-учасники

Державні банки

Приватні банки

Переваги

Турнікет в метро Києва з можливістю оплати картками «ПРОСТІР»[12]
  • Нижча вартість обслуговування для українських банків, бізнесу і фізичних осіб.
  • Комісії з кожної операції поповнюють бюджет України, а не виводяться на рахунки закордонних компаній.
  • У разі виникнення проблем з міжнародними платіжними системами, карти ПРОСТІР продовжать функціонувати.
  • Відсутність валютних коливань, розрахункова валюта системи — гривня.
  • Зниження кількості шахрайських операцій з картками за межами України.
  • 97.7% усіх операцій здійснюються на території України для чого і підійде НПС ПРОСТІР[13].

Плани

  • масова емісія карток у великих банках[3]
  • переказ з картки на картку (P2P-перекази)
  • аналог 3-D Secure 2.0
  • безконтактні розрахунки
  • мобільний гаманець з NFC
  • віртуальні карти

Див. також

ПРОСТІР
у соціальних мережах
ПРОСТІР на сайті Facebook

Джерела

  1. ↑ Нова торгівельна марка НПС ПРОСТІР — УкрПатент
  2. ↑ "Національна платіжна система "Український платіжний простір" (НСМЕП)". bank.gov.ua. Процитовано 27 липня 2016.
  3. ↑ а б НПС «ПРОСТІР» у наступному році активізує емісію платіжних карток. Нацiональний банк України. 21.12.2018. Процитовано 6 березня 2019.
  4. ↑ НБУ хоче потіснити Visa та MasterCard в Україні
  5. ↑ Члени та учасники НСМЕП — Національний банк України
  6. ↑ Учасники. bank.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  7. ↑ «Укрпошта» приєдналася до національної платіжної системи «Простір». 18:41 06.07.2018. Процитовано 19 березня 2019.
  8. ↑ Ощадбанк став екваєром компанії «Нова пошта». www.oschadbank.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  9. ↑ Ощадбанк розповів про особливості нарахування переселенцям соціальних виплат | Громадський простір. www.prostir.ua. Процитовано 12 серпня 2016.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 28 квітня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ LIQPAY відкриває власникам карток ПРОСТІР можливість оплачувати покупки в провідних інтернет-магазинах України. ПриватБанк. 27 грудня 2019. Процитовано 10 лютого 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  12. ↑ За проїзд у київському метро тепер можна розрахуватися безконтактними платіжними картками «ПРОСТІР». bank.gov.ua. Процитовано 27 липня 2016.
  13. ↑ Чому ПРОСТІР?. prostir.gov.ua. Процитовано 18 березня 2019.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ПРОСТІР_(платіжна_система)&oldid=30287720