Татішвілі Цісана Бежанівна
Татішвілі Цісана Бежанівна | |
---|---|
груз. ცისანა ტატიშვილი | |
Основна інформація | |
Дата народження | 30 грудня 1937 |
Місце народження | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
Дата смерті | 23 вересня 2017[1] (79 років) |
Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
Поховання | Дідубійський пантеон |
Громадянство | СРСР і Грузія |
Професії | оперна співачка, вчителька музики, викладачка університету |
Освіта | Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Заклад | Грузинський театр опери і балету імені Захарія Паліашвілі і Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі |
Нагороди | |
Вчене звання | професор |
У шлюбі з | Gogi Totibadzed |
Цісана Бежанівна Татішвілі (груз. ცისანა ტატიშვილი; нар. 30 грудня 1937 — пом. 23 вересня 2017) — радянська, грузинська оперна співачка (сопрано), педагог. Народна артистка СРСР (1979).
Біографія
Народилася 30 грудня 1937 року в Тбілісі.
Її дитинство і юність пройшли в одному зі старих районів Тбілісі — Сололакі. Мама, Кетеван Зандукелі, одна виховувала Цісану з братом Гогі. Батько — Бежан Татішвілі, отримав військову освіту в Іркутську, повернувся на батьківщину і певний час перебував на посаді військового комісара. Пізніше керував військовою кафедрою в державному університеті. Був заарештований і засланий, потім розстріляний.
Цісана проявила інтерес до співу з п'яти років. Була дуже сором'язливою дитиною і для вивчення грузинських фольклорних танців і звикання до сцени мама віддала її в ансамбль пісні і танцю Джано Багратіоні[2], де вона танцювала сольні партії майже протягом року. У парі з нею танцював народний артист Грузії Омар Мхеїдзе.[3] Виступали на різних концертах. Залишивши ансамбль, всю себе присвятила співу. В результаті інтенсивних занять протягом року, вступила до консерваторії.
У 1963 році закінчила Тбіліську консерваторію по класу співу у Г. П. Картвелішвілі (навчалася також у Д. С. Мчедлідзе)[4].
В 1963—2001 роках — солістка Тбіліського театру опери та балету.
Її партнерами по сцені були: Петро Аміранашвілі, Давид Гамрекелі, Бату Кравеїшвілі, Зураб Анджапарідзе, Ірина Архипова, Владислав Пьявко, Ірина Богачова, Медея Аміранашвілі, Володимир Атлантов, Гегам Григорян, Паата Бурчуладзе, Ламара Чконія, Євгенія Мірошниченко, Марія Бієшу, Зураб Соткілава,[5] Юрій Мазурок,[6] Олена Образцова,[7] Нодар Андгуладзе, Павло Лисиціан.
Співала в Большом театрі (Москва), Маріїнському театрі (Санкт-Петербург), Берлінській комічній опері та Deutsche Oper (Берлін),[8] Мюнхені, Кельні, Бонні, Базелі, Саарбрюккені, Франкфурті (всі Німеччина), Празі (Чехословаччина), Відні (Австрія), Лондоні (Англія), Лісабоні (Португалія), Софії (Болгарія), Будапешті (Угорщина), Варшаві (Польща), Афінах (Греція), Бухаресті (Румунія), Римі, Флоренції, Венеції, Буссето (всі Італія), Іспанії, Швеції, Литві, Латвії, Естонії.
Виступала як концертна співачка, брала участь у виконанні монументальних творів, у тому числі 9-ї симфонії Л. Бетховена, Реквієму Дж. Верді. Камерний репертуар включає виконання романсів Петра Чайковського та Сергія Рахманінова, творів німецьких та італійських майстрів, камерних творів Отара Тактакішвілі і Олексія Мачаваріані.
Викладала в Тбіліській консерваторії (професор).
Академік Гуманітарної академії[9].
У 2010 році перед будівлею Театру опери та балету імені Захарія Паліашвілі (Тбілісі) встановлена зірка, присвячена Цісані Татішвілі.
Перлиною оперного мистецтва колись назвав грузинську оперну співачку Маріс Лієпа. «Коли я входжу на репетицію з балетною трупою, то завжди кажу танцівникам: танцюйте так, як співає Цісана Татішвілі, і ви обов'язково досягнете великого успіху!»[10]
«Цісана — це явище, блискуча зірка, яка прославила Батьківщину, грузинську культуру. Якщо б вона свого часу поїхала в Європу, то це викликало великий резонанс у світовому оперному мистецтві. Такі оперні зірки, як Цісана, народжуються раз у сто років.» Так говорив про неї Гіга Лорткіпанідзе, Народний артист СРСР.[11]
Померла 23 вересня 2017 року в Тбілісі[12]. Похована в Дідубійському пантеоні[13].
Родина
- Чоловік (з 1981) — Георгій Тотібадзе (1928—2010), художник. Академік, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР, ректор Тбіліської державної академії мистецтв (1972—1982).
Звання та нагороди
- Народна артистка Грузинської РСР (1973)
- Народна артистка СРСР (1979)
- Державна премія Грузинської РСР імені З. П. Паліашвілі (1979)
- Державна премія Грузинської РСР імені Шота Руставелі (1987)
- Орден Честі (Грузія) (2010)
- Президентський орден Сяйво (Грузія, 2012)[14]
- Швейцарська медаль
- Приз «Мистецтво — саме безсмертя» (Міжнародна асоціація мистецтв «Мзечабукі» та товариства Марії Каллас)[15]
- Почесний громадянин Тбілісі (2012)[16].
Вокальні партії
- «Даїсі» З. Паліашвілі — Маро
- «Абесалом і Етері» З. Паліашвілі — Етері
- «Міндія» О. В. Тактакішвілі — Мзія
- «Викрадення місяця» О. В. Тактакішвілі — Тамар
- «Сказання про Таріел» Ш. М. Мшвелідзе — Дареджан
- «Пікова дама» П. І. Чайковського — Ліза
- «Трубадур» Дж. Верді — Леонора
- «Аїда» Дж. Верді — Аїда , Амнеріс
- «Отелло» Дж. Верді — Дездемона
- «Туга» Дж. Пуччіні — Туга
- «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні — Лауретта
- «Лоенгрін» Р. Вагнера — Ортруда
- «Летючий голландець» Р. Вагнера — Сента
- «Сільська честь» П. Масканьї — Сантуцці
- «Соломія» Р. Штрауса — Соломія
- «Князь Ігор» О. П. Бородіна — половчанка
- «Травіата» Дж. Верді — Флора
- «Бал-маскарад» Дж. Верді — Амелія
- «Дон Карлос» Дж. Верді — Єлизавета , Еболі
- «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні — Лауретта
- «Дон Жуан» В. Моцарта — Донна Анна
- «Банк бан» Ф. Еркеля — Гертруда
- «Едгар» Дж. Пуччіні — Фідель.
Примітки
- ↑ https://sputnik-georgia.ru/culture/20170923/237447237/Ushla-iz-zhizni-gruzinskaja-opernaja-pevica-i-pedagog-Cisana-Tatishvili.html
- ↑ Е.И. Гварамадзе (1981). БАГРАТИОНИ Ираклий [Джано] Константинович. Балет: энциклопедия. / Гл. ред. Ю. Н. Григорович.- М.: Советская энциклопедия, 1981.- 623 стр. с илл. Советская энциклопедия.
- ↑ Tанцор века был удостоен традиционного концерта в Тбилиси (рос.). EAFF - Европейская Ассоциация Фольклорных Фестивалей. Процитовано 9 лютого 2018.
- ↑ [dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/288870 ТАТИШВИЛИ Цисана Бежановна]
- ↑ Смотреть Зураб Соткилава, Цисана Татишвили Сцена встречи Туридду и Сантуццы из оперы \"Сельская честь\"sy онлайн в отличном качестве и без регистрации на Sufar.ru (рос.). sufar.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ Смотреть Yuri Mazurok and Tsisana Tatishvili - \"Udiste\" (\"II Trovatore\" Verdi) онлайн в отличном качестве и без регистрации на Sufar.ru (рос.). sufar.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ Смотреть Tsisana Tatishvili / O Цисанe Татишвили говорят Елена Образцова и Зураб Соткилава онлайн в отличном качестве и без регистрации на Sufar.ru (рос.). sufar.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ ТАТИШВИЛИ в энциклопедии музыки
- ↑ В Тбилиси заложат звезду известной певицы Цисаны Татишвили
- ↑ Цисана Татишвили. ТБИЛИССКАЯ НЕДЕЛЯ (рос.). Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ http://dspace.nplg.gov.ge/bitstream/1234/9302/1/Cisana_Tatishvili.pdf (PDF).
- ↑ Умерла народная артистка СССР /Новости России, 23.09.2017/
- ↑ New Posts: ლეგენდარული პრიმადონა ცისანა ტატიშვილი გარდაიცვალა
- ↑ Смотреть Народная Артистка СССР, Профессор Цисана Татишвили онлайн в отличном качестве и без регистрации на Sufar.ru (рос.). sufar.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ Интервью с Цисаной Татишвили. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 22 жовтня 2013.
- ↑ Тбилисоба-2012
- Народились 30 грудня
- Народились 1937
- Уродженці Тбілісі
- Померли 23 вересня
- Померли 2017
- Померли у Тбілісі
- Поховані в Дідубійському пантеоні
- Випускники Тбіліської консерваторії
- Сопрано
- Викладачі Тбіліської консерваторії
- Кавалери ордена Досконалості
- Кавалери ордена Честі (Грузія)
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти Грузинської РСР
- Почесні громадяни Тбілісі
- Лауреати Державної премії Грузинської РСР
- Академічні музиканти СРСР
- Радянські музичні педагоги
- Оперні співаки СРСР
- Грузинські співачки
- Радянські співачки