Тисовиця
| село Тисовиця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Старосамбірський район | ||||
| Рада | Тисовицька сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46080170180058725 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1563 | ||||
| Населення | 728 | ||||
| Площа | 1,539 км² | ||||
| Густота населення | 473,03 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 82092 | ||||
| Телефонний код | +380 3238 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°20′17″ пн. ш. 22°54′59″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
496 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82092, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с.Тисовиця | ||||
| Карта | |||||
  Тисовиця | |||||
 Тисовиця | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Тисо́виця — село в Україні, у Старосамбірському районі (з 2020 - Самбірському) Львівської області. Населення становить 592 осіб (2021 р.). Орган місцевого самоврядування - Стрілківська сільська рада.
Географія
Через село тече річка Тисовичка, ліва притока Дністра.
Історія церкви святої Параскеви
Найдавніші відомості про церкву датуються 1558 роком[1]. Привілей церкви підтверджений грамотою короля Яна ІІІ Собєського у 1678 році. Попередня дерев'яна церква була, за даними візитації, 1766 р., триверхою. Наявна дерев'яна збудована у 1781 р. Це підтверджується словами Павлечка Івана Миколайовича (мешканець с. Тисовиця). Спочатку церкву мали на меті побудувати на Сиглах(назва частини села), в районі, де тепер розташована школа. Але за наказом сім'ї панів, які тоді проживали в селі, вже готові матеріали («готові підлоги») слуги вночі перевезли вниз, на місце, де тепер є церква. Саме того року було і побудовано саму церкву.
У початкового храму був примітивний екстер'єр, простий двосхилий дах, як у звичайних хат. У такому вигляді ця споруда простояла сто років, тобто до 1881 року. Інтер'єр церкви також був бідний, у приміщенні стояв лише «престіл», де служив святу літургію священик.
Церква не могла вмістити усіх прихожан, відтак селяни вирішили добудувати приміщення і розпочали роботу 1881 року. Оскільки у Тисовиці не було власного майстра, то їх скликали з довколишніх сіл. Церкву добудовано, накрито гонтом. У такому вигляді храм простояв до 1905 року — тоді селяни найняли майстрів із села Гвоздець, які виготовили бані та євреїв-бляхарів зі Старого Самбора, які накрили церкву.
Посвяту оновленої церкви у селі зробили справжнім святом: запросили єпископа зі Львова, а для його зустрічі підібрали 30 коней трьох мастей: сірих, вороних і рудих. Перших і останніх у селі було вдосталь, а ось двох сивих забракло — довелось їх попросити у села Лопушанка. Діти зі школи зустріли єпископа із квітами (у цей час в селі були тільки чотири класи). Це дійство відбувалось навесні 1911 року.
У радянські часи церква була зачиненою з 1961 по 1989 роки. Зараз церква названа на честь преподобної Параскеви Сербської ПЦУ[2].
Відомі люди
- Княжинський Антон (20 лютого 1893, с. Тисовиця Старо-Самбірського повіту — 1960) — доктор філософії, професор, директор Коломийської гімназії, січовий стрілець, політв'язень більшовицьких таборів. Літературознавець, освітній і громадський діяч.
- Кирилич Василь Петрович (28 травня 1964 року, с. Тисовиця, Львівська область) — український дипломат, радник першого класу.
Примітки
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
