Страшевичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Страшевичі
Strasevici gerb.gif Strasevici prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський район
Рада/громада Страшевицька сільська рада
Код КОАТУУ 4625185501
Основні дані
Засноване 1407
Населення 1145
Площа 1,4 км²
Густота населення 855,71 осіб/км²
Поштовий індекс 82081
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. / 49.45083; 23.06778Координати: 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. / 49.45083; 23.06778
Середня висота
над рівнем моря
329 м
Водойми р. Дністер
Відстань до
обласного центру
100 км
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Старий Самбір
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 82081, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Страшевичі, тел. 65-7-43
Карта
Страшевичі. Карта розташування: Україна
Страшевичі
Страшевичі
Страшевичі. Карта розташування: Львівська область
Страшевичі
Страшевичі
Мапа

Страшевичі у Вікісховищі?

Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Страшевицька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.[3]

В 1928 р. тут проживало 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів. 2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145[коли?].

Монастир у Страшевичах[ред. | ред. код]

Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.

Персоналії[ред. | ред. код]

Відомі уродженці
Померли

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі
  2. Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль. Західний бастіон України. Збірник матеріалів до історії Перемишля та Перемиської землі. Під ред. проф. Б. Загайкевича. - New-York-Philadelphia. 1967/ -C.86-96
  3. Gazeta Samborska. — Sambor, 1894. — № 1 (23 marca). — S. 4. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
  • «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
  • Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — Т. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.) — S. 390. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]