Страшевичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Страшевичі
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Старосамбірська міська громада
Основні дані
Засноване 1407
Населення 1145
Площа 1,4 км²
Густота населення 855,71 осіб/км²
Поштовий індекс 82081
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. / 49.45083; 23.06778Координати: 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. / 49.45083; 23.06778
Середня висота
над рівнем моря
329 м
Водойми р. Дністер
Відстань до
обласного центру
100 км
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Старий Самбір
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір
Карта
Страшевичі. Карта розташування: Україна
Страшевичі
Страшевичі
Страшевичі. Карта розташування: Львівська область
Страшевичі
Страшевичі
Мапа
Мапа

CMNS: Страшевичі у Вікісховищі

Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.[3]

В 19 столітті в селі було 2 млини, 3 корчми, тартак(пилорама), підприємство з виготовлення алкоголю.

В 1928 р. тут проживала 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів. 2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145[коли?].

Монастир у Страшевичах[ред. | ред. код]

Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Відомі уродженці
Померли

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016. 
  2. Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль. Західний бастіон України. Збірник матеріалів до історії Перемишля та Перемиської землі. Під ред. проф. Б. Загайкевича. — New-York-Philadelphia. 1967/ -C.86-96
  3. Gazeta Samborska. — Sambor, 1894. — № 1 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] (23 marca). — S. 4. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
  • «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
  • Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 390. (пол.) — S. 390. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]