Страшевичі
село Страшевичі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район/міськрада | Старосамбірський район | ||||
Рада | Страшевицька сільська рада | ||||
Код КОАТУУ | 4625185501 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1407 | ||||
Населення | 1145 | ||||
Площа | 1,4 км² | ||||
Густота населення | 855,71 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 82081 | ||||
Телефонний код | +380 3238 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д.Координати: 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. / 49.45083° пн. ш. 23.06778° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
329 м | ||||
Водойми | р. Дністер | ||||
Відстань до обласного центру |
100 км | ||||
Відстань до районного центру |
7 км | ||||
Найближча залізнична станція | Старий Самбір | ||||
Відстань до залізничної станції |
7 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 82081, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Страшевичі | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Страшевицька сільська рада.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.[3]
В 1928 р. тут проживало 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів. 2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145[коли?].
Монастир у Страшевичах[ред. | ред. код]
Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.
Персоналії[ред. | ред. код]
- Відомі уродженці
- Любомир Буняк — український інженер (нафтовидобуток), політик, міський голова Львова у 2002–2005 роках. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, «Заслужений працівник промисловості України», кандидат технічних наук. Уродженець села.
- Петро Ґеча-«Білий» (7 грудня 1930 — 28 березня 1947) — український підпільник, вояк УПА. Учасник засідки на польського генерала Свєрчевського 28 березня 1947 року. Страчений польською комуністичною владою 28 серпня 1948 року.
- Померли
- Юрій Винницький (Гавриї́л Ви́нницький) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 7 травня 1710 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
- Атанасій Андрей (Шептицький) — перемиський єпископ УГКЦ
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі
- ↑ Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль. Західний бастіон України. Збірник матеріалів до історії Перемишля та Перемиської землі. Під ред. проф. Б. Загайкевича. - New-York-Philadelphia. 1967/ -C.86-96
- ↑ Gazeta Samborska. — Sambor, 1894. — № 1 (23 marca). — S. 4. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
- «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
- Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 390. (пол.) — S. 390. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |