Верхів
| село Верхів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Острозький район | ||||
| Рада | Верхівська сільська рада | ||||
| Облікова картка | с. Верхів | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1545 | ||||
| Перша згадка | 1545 (479 років)[1] | ||||
| Населення | 537 | ||||
| Площа | 2,138 км² | ||||
| Густота населення | 251,17 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35825 | ||||
| Телефонний код | +380 3654 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°23′10″ пн. ш. 26°18′47″ сх. д. / 50.38611° пн. ш. 26.31306° сх. д.Координати: 50°23′10″ пн. ш. 26°18′47″ сх. д. / 50.38611° пн. ш. 26.31306° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
234 м | ||||
| Водойми | річка Безіменна | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35825, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Верхів, вул.Центральна,19 | ||||
| Карта | |||||
  Верхів | |||||
 Верхів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ве́рхів — село в Україні, в Острозькому районі Рівненської області. Населення становить біля 450 осіб.
Географія
На північно-східній околиці села бере початок річка Безіменна.
Назва
Назва села походить від розташування на вершині гори.
Історія села
 | Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
На околиці села виявлено два поховання в кам'яних гробницях епохи міді городоцько-здовбицької культури. Випадково виявлені оранкою у 1892 року. У 1948 році на території сільського кладовища біля кістяка дитини в кам'яній гробниці знайдено глиняний черпак комарівської культури.
Вперше село згадується в описі Луцького замку 1545 року. В 1583 р. в селі були млин і піп (отже, вже була церква).
В історичних документах є згадки про Верхів і його замок. У 1617 році село було знищене татарами.
В 1902 р. в селі було 133 хати і 683 жителі. Село при старому тракті так званому житомирському, положене в місцевості підгірській і дуже врожайній. Вознесенська церква була дерев'яна, 1785 р. Колись було власністю князів Острозьких і згідно з поборовим реєстром належало до князівського замку в Степані. Пізніше перейшло до Т. Чацького. В 1831 р. було сконфісковане царським урядом до «удільних фундушів». У середині ХІХст. дерев'яна церква згоріла, а на її місці 1875 р. була побудована кам'яна церква з дзвіницею.
У 1906 році село Хорівської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 15 верст, від волості 14. Дворів 139, мешканців 798[2].
Після встановлення УНР більшовиками короткочасно було захоплело село в січні 1918 року. В 1919—1939 роках село було під польською владою, ОУН починала боротьбу проти окупантів, яка тривала десятиліття проти всіх зайд.
У селах Плоске і Верхів 1 серпня 1948 року закатована Дарія Михайлівна Защик, 1888 року народження, там її кров'ю зросились снопи. Убитий голова Сільської Ради Макар Прокопович Гайдук — демобілізований солдат-фронтовик. 6 вересня наклав головою Іван Романович Цюх, 1900 р., Феофан Євдокимович Марченко, 1902 р.
Історія Верхівської школи
Перший навчальний заклад у селі було відкрито у 1873 році. Удільним відомством. Це було однокласне народне училище, яке розмташовувалося у приміщенні цього ж відомства і утримувалось за його кошти. В 1878 році в ньому навчалось 43 учні чоловічої статі та 16 жіночої. Працювало з учнями 3 вчителі, один з яких викладав Закон Божий. Пізніше училище стало двокласним і було переміщене у більше приміщення, у якому проживав управитель маєтку графа Іллінського, Григорій Добринський. У цьому двоповерховому приміщенні школа функціонує і сьогодні.
До повалення самодержавства навчання у школі велося російською мовою, з 1922 по 1939 рік — польською. Школа в ці роки носила ім'я всесвітньо відомого вченого Миколая Коперника. Очолював її Томаш Тарновський, потім Франк Францішек, учетилювала і його дружина Стефанія. Вчило верхівських дітей подружжя Марії та Павла Ковальських — батьки доктора історичних наук, професора Національного університету «Острозька академія» М. П. Ковальського.
Слід відзначити, що вчителі школи брали активну участь у діяльності тодішньої «На початку 1920-х рр. в Галичині, на Волині, Закарпатті товариства провадили активну культурно-освітню діяльність. На Київщині, Катеринославщині, Поділлі діяльність „Просвіти“ провадилася до початку 1920-х рр., у середині 1920-х рр. частина їх була реорганізована, інші самоліквідовувалися. На Волині „Просвіта“ функціонувала до 1929 року в Рівному, до 1934 — у Луцьку, осередки товариства, підпорядковані Львівській „Просвіті“, до середини 1930-х рр. могли працювати в інших місцевостях Волині.
Найплідніше у 1920—30-ті рр. „Просвіта“ працювала в Галичині та на Закарпатті. 1939 року, з окупацією угорськими і радянськими військами українських земель, діяльність товариств на Закарпатті та в Галичині була припинена. Активним організатором просвітянської діяльності була Юлія Плисак.
Після радянської анексії західноукраїнських земель, більшість вчителів була замінена новими. Директором школи було призначено Персмана Пейсаха. У роки нацистської окупації діти не вчились.
Після війни відновилось навчання в школі. І першими вчителями у ній були Галина Павлюк та двоюрідна сестра Наталія Андріївна. Під виселення поляків з Волині приміщення школи стало місцем збору польських родин, які мешкали в селі. Звідси їх відправляли на залізничну станцію для перевезення в Польщу.
За роки війни школа зазнала різних пошкоджень, тому 1949 року її працівники під керівництвом директора Олександра Пашкульського зробили косметичний ремонт. Зміцнення навчально-матеріальної бази продовжувалось за директора Миколи Івановича Опацького та його наступника Олександра Михайловича Григорука.
Відомі люди
В селі народилась Юлія Федорівна Плисак (Луцька) — член обласного проводу ОУН і похідної групи ОУН та політв'язень радянських концтаборів. А також, люди, які переживали на власному тілі, бачили на власні очі ті страшні події 1941—1945 р.р. Барабаш Раїса Іванівна — 07 липня 1938 року народження, уродженка с. Верхів, Острозького району, очевидиця — дитина страшної війни.
Примітки
Література
- Wierzchów 2.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 410. (пол.)
- Верхів // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 687. (пол.)
- Витяги з протоколів допитів Ю. Луцької //Літопис УПА. Нова Серія том 9. Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА 1944—1945. Київ-Торонто, 2007. 910 с. — стор. 402—424
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання
- Погода в селі Верхів
- <iframe width="914" height="514" src="https://www.youtube.com/embed/OyitJTheuWI" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||
