Путринці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Путринці
Путринці.JPG
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Ізяславський
Рада/громада Радошівська
Код КОАТУУ 6822186002
Облікова картка село Путринці 
Основні дані
Засноване 1613
Населення 425 осіб (2001)
Площа 1,6 км²
Густота населення 265,63 осіб/км²
Поштовий індекс 30300
Телефонний код +380 3852
Географічні дані
Географічні координати 50°08′58″ пн. ш. 26°49′14″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
243 м
Водойми річка Горинь
Відстань до
обласного центру
Хмельницький — 107 км
Відстань до
районного центру
Ізяслав — 1 км
Місцева влада
Адреса ради 30330, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с.Радошівка, вул.Леніна,19 , тел. 30-2-21
Карта
Путринці. Карта розташування: Україна
Путринці
Путринці
Путринці. Карта розташування: Хмельницька область
Путринці
Путринці
Мапа

Путринці у Вікісховищі?

Пу́тринці — село в Україні, в Ізяславському районі Хмельницької області. Населення становить 425 осіб. Орган місцевого самоврядування — Радошівська сільська рада.

Геологія[ред. | ред. код]

Село Путринці розташоване на північному відрізку зчленування Українського щита і Волино-Подільського перикратону. Тут оголюються сапоніти, кластити, шлаки експлозивного походження, мінерали-супутники алмаза вендського, крейдяного, палеогенного, неогенного періодів[1].

Археологія[ред. | ред. код]

1952 року в урочищі Перегониха між Путринцями і Радошівкою виявлено залишки посуду черняхівської і інших культур[2].

Етимологія назви[ред. | ред. код]

Топонім походить від назви страви із звареного ячменю і солодкого квасу — путрі[3].

Історія[ред. | ред. код]

На початку XVI століття селом володів заславський боярин Яцко Путринський. 1581 Путринці входили до складу Заславської волості князів Заславських[4].

1870 року збудовано дерев'яну цвинтарну церкву. Наприкінці XIX століття було там 85 дворів і близько 500 жителів. Село належало до Заславської волості Заславського повіту.

Протягом 19071917 років у складі Заславської ординації князя Романа Даміана Санґушка.

Після приходу більшовиків селян загнано до колгоспу «Червоний орач».

У лютому 1944 року під час німецько-радянської війни в околицях Путринців точилися бої між 226-ю стрілецькою дивізією і 2-ю танковою дивізією СС «Дас Райх» та 605-м піхотним полком 291-ї піхотної дивізії[5]. Пам'ятник на братській могилі радянських вояків 1944 року встановлений 1965 року[6].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є ФАП і церква Святої Покрови УПЦ МП.

Персоналії[ред. | ред. код]

У селі народився Онищук Олег Петрович (нар.1961 — †1987) — Герой Радянського Союзу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Яценко Г. М. Флюидизатно-эксплозивная деятельность и рудоносность Волыно-Подольского перикратона Восточно-Европейской платформы (рос.) (Перевірено 27 червня 2012)
  2. Материалы и исследования по археологии СССР. Москва 1960. Т. 82. С. 52. (рос.)
  3. Словник української мови за редакцією Бориса Грінченка (Перевірено 27 червня 2012)
  4. Ігор Тесленко. Заславська замкова книга XVI століття (Перевірено 27 червня 2012)
  5. Военно-исторический журнал. 1974. № 16. С. 48. (рос.)
  6. Тронько П. Т. Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. Киев 1987. С. 546. (рос.)

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]