Миньківці (Славутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Миньківці
Mynkivci slav gerb.png Mynkivci slav prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський
Рада/громада Миньковецька сільська рада
Код КОАТУУ 6823985301
Основні дані
Населення 1098
Площа 3,77 км²
Густота населення 291,25 осіб/км²
Поштовий індекс 30018
Телефонний код +380 03842
Географічні дані
Географічні координати 50°19′05″ пн. ш. 26°59′53″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Місцева влада
Адреса ради 30018, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Миньківці , тел. 51-5-41
Карта
Миньківці. Карта розташування: Україна
Миньківці
Миньківці
Миньківці. Карта розташування: Хмельницька область
Миньківці
Миньківці
Мапа

Ми́ньківці — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 1098 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миньковецька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується в документах 1543 року.

Вночі з 11 на 12 листопада 1921 року під час Листопадового рейду відділ Василя Падалки Армії Української Народної Республіки напав на відділок московських військ, що стояв у Миньківцях. Було захоплено у полон 15 кіннотників та три піхотні чоти разом з їхніми командирами. Коней і зброю у них було відібрано. В результаті відділ Василя Падалки перетворився на кінний. У селі було заарештовано голову сільради, що був комуністом, присланим до села з Тульської губернії. Після виходу із села рядових бійців було відпущено, а командирів, голову сільради і ще одного комуніста юдейського походження, також захопленого у селі, було розстріляно.

У 19321933 роках у селі від голоду померло 63 людини.

Під час Другої Світової війни німці розстріляли 23 жителі села, спалили 54 двори, разом з 56 жителями, серед них 25 дітей.

В післявоєнний час в Миньківцях містилася центральна садиба колгоспу ім. Чкалова, за яким було закріплено 2,6 тис. га орної землі. Провідними галузями господарства були — зернові культури і тваринництво. З допоміжних підприємств — цегельний завод потужністю 3,5—4 млн штук цегли за сезон та лісопилка.

Станом на 1970 рік населення села становило 2035 чоловік. Були середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, амбулаторія, аптека, швейна майстерня, будинок торгівлі, також Романінський цегельно-черепичний завод потужністю 17 млн штук цегли й черепиці на рік.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 21 жовтня 2015 року рішенням № 2 XLVIII сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит розтятий лазуровим і зеленим, з червоною мурованою базою. В першому полі срібна дзвіниця з золотими куполами і хрестом. В другому полі три срібних лапчастих хрести в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «МИНЬКІВЦІ».

Дзвіниця — легендарний символ села, історична споруда. Три лапчастих (козацьких) хрести — символ трьох сіл, що входять до складу сільради, водночас символ Волині. Мурована база — символ виробництва будівельних матеріалів. Корона означає статус поселення[1].

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене горизонтально у співвідношенні 3:1; нижня частина червона мурована, верхня розділена вертикально на рівновеликі синю і зелену частини. На древковій частині біла дзвіниця з жовтими куполами і хрестом. На вільному полі три білих лапчастих хрести в стовп[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]