ГАЗ-51
ГАЗ-51 | |
---|---|
ГАЗ-51 в Кракові | |
Виробник | ГАЗ |
Також називається | FSC Lublin-51 Sungri-58 Yuejin NJ-130 |
Роки виробництва | 1946-1975 |
Місце виробництва | СРСР, Нижній Новгород СРСР, Іркутськ |
Попередник(и) | ГАЗ-ММ |
Наступник(и) | ГАЗ-52 |
Клас | Вантажний автомобіль |
Двигун(и) | Бензиновий двигун |
Колісна база | 3300 мм |
Довжина | 5715 мм |
Ширина | 2280 мм |
Висота | 2130 мм |
Кліренс | 245 мм |
Передня колія | 1589 мм |
Задня колія | 1650 мм |
Маса | 5150 кг (повна) |
Місткість бака | 90 л |
Споріднені | ГАЗ-63 |
Подібні | Studebaker US6 |
ГАЗ-51 — радянський вантажний автомобіль конфігурації 4х2, який випускався Горьківським автомобільним заводом з 1946 по 1955 р. Та в 1955—1975 як ГАЗ-51А
Кузов — дерев'яна платформа з трьома відкидними бортами. Кабіна — суцільнометалева, двомісна.
Історія створення
Проектування базового автомобіля ГАЗ-51, почалося в лютому 1937 року. Концепція машини формулювалася гранично чітко і ясно: проста і надійна універсальна вантажівка, скомпонована з кращих на той час, добре відпрацьованих і перевірених світовою практикою агрегатів.
У червні 1938 році почалося виготовлення вузлів, в січні 1939 року — збірка, а вже в травні перший автомобіль надійшов на дорожні випробування, що закінчилися в липні 1940 року. Влітку 1940 дослідний екземпляр ГАЗ-51 (з новою кабіною і облицюванням) експонувався на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві в числі кращих зразків радянського машинобудування.
Випробування. що пройшли успішно, дозволили заводу в 1941 році почати підготовку серійного виробництва ГАЗ-51, але почалася Друга світова війна. Ряд агрегатів ГАЗ-51 (двигун, зчеплення з відцентровими тягарцями, що підсилюють притиснення натискного диска, коробка передач, карданні шарніри на голчастих підшипниках) були на той час освоєні заводом і знайшли широке застосування в інших випускалися в ті роки машинах.
Роботи над перспективними автомобілями поновилися в 1943 році. Швидкий розвиток техніки в роки війни внесло свої корективи в конструкцію ГАЗ-51. Ведучий конструктор А. Д. Просвірнін радикально перекомпонував і допрацював машину, і від довоєнного ГАЗ-51, по суті, залишилося лише назва. Накопичений досвід експлуатації на бойових машинах шестициліндрових моторів дозволив значно вдосконалити двигун і обслуговуючі його системи. У проект заклали добре зарекомендував себе у світовій практиці гідравлічний гальмовий привод, спроектували більш сучасну і зручну кабіну і облицювання. Були збільшені розміри шин, зросла вантажопідйомність автомобіля — до оптимальних 2,5 т, вдалося досягти ще більшої (до 80 %) уніфікації з повнопривідним варіантом вантажівки — ГАЗ-63, проектувати паралельно на сусідніх компонувальних щитах, а по двигуну — з чотирициліндровим мотором майбутньої «Побєди».
У травні і вересні 1944 року побудували два нових зразки ГАЗ-51 (з різними варіантами оформлення капота), а в червні 1945 року — ще два, остаточно відпрацьовані (передсерійні). Впевненість у високій якості нової конструкції вантажівки дозволила заводу негайно почати підготовку його виробництва. 19 червня 1945 року ГАЗ-51 разом з іншими новими радянськими автомобілями був показаний в Кремлі членам уряду і отримав повне схвалення.
Серійне виробництво
Виготовлення машини завод налагодив дуже швидко — позначився досвід воєнного часу. Вже наприкінці 1945 року випустили установчу партію — два десятка машин, а в 1946 році, ще до завершення випробувань, країна отримала 3136 серійних вантажівок нового покоління.
Машина вийшла вдалою і простою.
ГАЗ-51 був добре прийнятий експлуатаційниками за вдале поєднання швидкохідності (швидкість — понад 70 км/год), надійності, економічності, міцності і витривалості, зручності і легкості управління. Подобалася м'яка підвіска з ефективними амортизаторами, що дозволяло машині розвивати більш високу, ніж ГАЗ-АА, середню швидкість, незважаючи на меншу питому потужність. За продуктивністю ГАЗ-51 значно перевершував навіть знаменитий ЗІС-5, витрачаючи при цьому палива на тонно-кілометр на 28-36 % менше, ніж попередник ГАЗ-ММ. Саме тому нові автомобілі виявилися найбільш підходящими для сільського господарства, куди і направлялася велика їх частина. [Джерело не вказано 2008 днів] У 1947 році творців ГАЗ-51 разом з головним конструктором заводу А. А. Ліпгартом удостоїли Сталінської премії.
З кінця 1940-х збірка ГАЗ-51 була додатково організовано на Іркутському (1950—1952) і Одеському (1948—1975) заводах. За короткий термін ГАЗ-51 став найпоширенішим автомобілем в країні. У 1958 році річний випуск ГАЗ-51 досяг апогею — понад 173 тисяч. Вантажівка виробляли 29 років — досить рідкісне довголіття. Останній ГАЗ-51А зійшов з конвеєра 2 квітня 1975 року та був відправлений в заводський музей. Загальний тираж «газонів» склав 3 481 033 примірників, включаючи 11 418 автомобілів, вироблених на Іркутському автоскладальному заводі.
Польське виробництво вантажівок Люблін-51 тривало з 1951 по 1959 рік, всього виготовили 17 479 одиниць.
У 1958 році виробництво ГАЗ-51 (під найменуванням «Синрі-58») почав Токчхонскій автозавод в місті Токчхон (КДНР).
Модифікації
- ГАЗ-51А — модернізований автомобіль, випускався з 1955 до 1975 р.;
- ГАЗ-51У — експортний варіант;
- ГАЗ-51В — експортний, вантажопідйомністю 3,5 т;
- ГАЗ-51Ю — експортний, тропічний;
- ГАЗ-51Ж — газобалонний;
- ГАЗ-51Р — вантажо-пасажирське таксі;
- ГАЗ-51С — з двома паливними баками;
- ГАЗ-51Т — вантажне таксі;
- ГАЗ-51Н — з двома паливними баками та сидіннями уздовж бічних бортів.
Технічні характеристики
Вантажопідйомність, кг | |||
Допустима маса причепа на буксирі, кг | |||
Власна маса, кг | на передню вісь | ||
на задню вісь | |||
Повна маса, кг | на передню вісь | ||
на задню вісь | |||
Дорожні просвіти, мм | під передньою віссю | ||
під задньою віссю | |||
Радіус повороту, м | по осі сліду зовнішнього переднього колеса | ||
зовнішній габаритний | |||
Максимальна швидкість, км/год | |||
Контрольна витрата палива при швидкості 40 км/год, л/100 км | |||
Двигун | |||
Діаметр циліндра і хід поршня, мм | |||
Робочий об'єм, л | |||
Ступінь стиснення | |||
Порядок роботи циліндрів | |||
Максимальна потужність, к. с. | |||
Максимальний крутний момент, кгс·м | |||
Карбюратор | |||
Електрообладнання | |||
Акумуляторна батарея | |||
Переривник-розподільник | |||
Котушка запалювання | |||
Свічки запалювання | |||
Генератор | |||
Реле-регулятор | |||
Стартер | |||
Зчеплення | |||
Коробка передач | |||
Головна передача | |||
Передавальні числа | коробки передач | ||
головної передачі | |||
Кермовий механізм | передаточне число 20,5 | ||
Підвіска | передня | амартизатори гідравлічні телескопічні | |
задня | з додатковим приводом | ||
Гальма | робочі | ||
стоянникові | |||
Число коліс | |||
Розмір шин | |||
Тиск повітря у шинах, кгс/см² | передніх | ||
задніх | |||
Заправні об'єми, л, та рекомендовані експлуатаційні матеріали |
паливний бак | ||
система охолодження двигуна з котлом пускового підігрівача | |||
система змащення двигуна | |||
картер коробки передач | |||
картер рульового механізму | |||
картер ведучого моста | |||
повітряний фільтр | |||
гідравлічний привод | |||
амортизатори | |||
запасний резервуар для мастила | |||
Маса агрегатів, кг | двигун з обладнанням і зчепленням | 235 — двигун без обладнання | |
коробка передач | |||
карданні вали | |||
передній міст | |||
задній міст | |||
рама | |||
кузов | |||
кабіна | |||
колесо в зборі з шиною | |||
радіатор |
Галерея
Радянський ГАЗ-51 зразка 1955 року, варіант в комплектації пожежної машини. Встановлений у вигляді пам'ятника пожежникам у однієї з протипожежних частин ГУ НС міста Москви.
-
Загальний вигляд автомобіля
-
Вигляд на двері водія
-
Вигляд на аутригер
Джерела
- Краткий автомобильный справочник. Гос. НИИавтомоб. транс 8-е изд., перераб. и доп. — М. Транспорт, 1979, — 464 с. (рос.)
Це незавершена стаття про автомобілі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |