Вершина-Згарська

село Вершина-Згарська
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Тер. громада	Зорівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71040110030018051
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	1618
Населення	282 (на 1 грудня 2008 року)
Площа	1,546 км²
Поштовий індекс	19855
Телефонний код	+380 4738
Географічні дані
Географічні координати	49°50′17″ пн. ш. 32°12′8″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	116 м
Відстань до обласного центру	45,1 (фізична) км
Відстань до районного центру	16 км
Найближча залізнична станція	Верхньозгар
Відстань до залізничної станції	0,5 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Зорівка
Карта
Вершина-Згарська
Вершина-Згарська
Мапа

Верши́на-Зга́рська (до 1917 року Хорунжівка) — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Зорівській сільській громаді. Населення — 282 особи (на 1 грудня 2008 року).

Розташування

Село розташоване за 16 км від смт Драбів. У його східній частині проходить залізнична ділянка Гребінка — Черкаси — ім. Т. Шевченка. Облаштована залізнична платформа Верхньозгар, де курсують приміські поїзди сполученням Гребінка-Шевченко (через Черкаси).

Історія

Поселення засновано у 1618 році багатими козаками Переяславської сотні Бойком і Гущем. У 1720 році села купив цар Дарган і віддав землі Хорунжівки і 107 душ трьом братам — Василю, Антону і Петру.

Наприкінці XVIII століття землі належали пану Хорунжому. Звідси і назва села Хорунжівка. З 1917 року село називається Вершина Згарська. Назва пішла від річки Згар, у вершині якої знаходиться село.

Селище Вершинозгарск у 1862 році мало 31 двір де жило 210 осіб (102 чоловічої и 108 жиночої статі)

Селище є на мапі 1869 року як хутір Іляшенків.

Селище було приписане з 1878 до 1904 до Лукинської церкви у Львівці, а після до Миколаївської у Благовіщенськом

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

На фронтах радянсько-німецької війни воювало 111 чоловік, з них загинули 73. На їх честь односельці спорудили обеліск Слави. В центрі села збудовано пам'ятник, де поховано 40 воїнів, загиблих під час відвоювання села.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 573 чоловіка, на території села містилася центральна садиба колгоспу «3оря комунізму», який обробляв 1,1 тисяч га землі, з них 0,9 тисяч га орної. Напрям господарства був — зерновий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. У 1968 році колгоспу було присвоєно звання високої культури землеробства. У 1969 році ферму колгоспу занесено в районну «Золоту книгу пошани». У 1970–1974 роках за підсумками першого всесоюзного змагання колгосп нагороджено прапором Міністерства сільського господарства і ВЦРПС профспілок на вічне зберігання і автомашиною «Жигулі».

У селі працювали восьмирічна школа, де навчався 81 учень, клуб па 200 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 9,1 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, магазин.

Сучасність

В селі встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору, силами сільських мешканців створено церкву.

Соціальний потенціал села забезпечують фельдшерсько-акушерський пункт, магазин РайСТ, ПП «Ткаченко Г. П.», відділення зв'язку та Ощадбанку, Будинок культури, при якому є народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Придани», сільська бібліотека, обмінний пункт (місцевого господарства), сільська рада.

У 2006 році село було газифіковано, споруджено центральне водопостачання. На сільських землях господарює СТОВ "Агрофірма «Колос» (директор О. М. Борисенко), СФГ «Згарі», де працюють його керівник М. І. Курятник та 5 одноосібників.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

• Вершина-Згарська на who-is-who.com.ua