Софіївка (Золотоніський район)
| село Софіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Піщанська сільська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Населення | 643 (на 2007 рік) |
| Поштовий індекс | 19721 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′59″ пн. ш. 31°46′48″ сх. д. / 49.81639° пн. ш. 31.78000° сх. д.Координати: 49°48′59″ пн. ш. 31°46′48″ сх. д. / 49.81639° пн. ш. 31.78000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
102 м |
| Відстань до обласного центру |
46,3 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Піщане, вул. Шеремета Руслана, 98а |
| Сільський голова | Семенюта Руслан Святославович |
| Карта | |
  Софіївка | |
 Софіївка | |
| Мапа | |
| |
Софі́ївка — село в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, входить до складу Піщанської сільської громади. Розташоване за 30 км на північний захід від районного центру — міста Золотоноша на трасі Київ—Дніпро. Населення — 643 чоловік, 234 садиби (на 2007 рік).
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці XVIII століття шляхом на Катеринослав проїжджала Катерина II, за її бажанням за 2 км на північ від сучасної Софіївки було збудовано шинок, котрий слугував полустанком. За 5 км на захід від Софіївки був розташований хутір Ломане. Землевласники довели його до розорення. Більшість людей переселилися в село Решітки, а окремі сім'ї оселилися в районі сучасної Софіївки. Хутір називався Іваненків. Селяни-кріпаки займалися землеробством і кустарним промислом на користь своїх поміщиків. Першими власниками землі, хутора й селян були пан Іваненко та його красуня-дружина Софія, від їх імен і пішли назви: спочатку — Іваненків хутір, а потім — Софіївка.
Селище було приписане до церкви Петропавлівської у Жорнокльо́вах[2][3][4]
Селище є на мапі 1869 року.[5]
У 1885 році село налічувало 80 дворів, у тому числі один козацький, 78 селянських та один міщанський[6].
Перед Першою світовою війною село налічувало 109 господарств, 649 мешканців. Було 5 вітряків, 3 кузні та майстерні. Перед Жовтневим переворотом 1917 року у селі нараховувалося понад 120 дворів. А в 1922 році кількість господарств збільшилася до 199 з 973 мешканцями. На 1926 рік населення Софіївки зросло до 1180 осіб. Але під час Голодомору 1933 року померло від голоду 827 софіївчан.
Сучасність[ред. | ред. код]
Землі сучасного села входять до сусідньої потужної агрофірми «Маяк», у якій і працює певна кількість жителів. Але більшість софіївчан, завдяки зручному розташуванню на трасі, зайняті в торговельній галузі. Село має понад 30 торговельних об'єктів: ресторанів, кафе, таверн, барів, магазинів тощо. Працює три автозаправочні станції. У центрі села розташовано підприємство «Софіївське».
Працюють загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, сільська бібліотека.
Відомі люди[ред. | ред. код]
В селі народився Лисенко Микола Омелянович (* 1910 — † 18 січня 1943) — Герой Радянського Союзу[7];
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 573 (PDF) (UK) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 465 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Трехверстовка Черкасской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
