Мицалівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мицалівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Новодмитрівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040150130018910
Облікова картка с. Нова Дмитрівка 
Основні дані
Населення 444 (2001)
Поштовий індекс 19732[1]
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°44′48″ пн. ш. 32°03′51″ сх. д. / 49.74667° пн. ш. 32.06417° сх. д. / 49.74667; 32.06417Координати: 49°44′48″ пн. ш. 32°03′51″ сх. д. / 49.74667° пн. ш. 32.06417° сх. д. / 49.74667; 32.06417
Середня висота
над рівнем моря
100 м
Відстань до
обласного центру
51 км[2]
Відстань до
районного центру
21 км[2]
Найближча залізнична станція Богуславець
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 19734, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Нова Дмитрівка, вул. Чернишевського, 19
Карта
Мицалівка. Карта розташування: Україна
Мицалівка
Мицалівка
Мицалівка. Карта розташування: Черкаська область
Мицалівка
Мицалівка
Мапа
Мапа

Мицалі́вка — село в Україні, у Новодмитрівській сільській громаді, Золотоніського району Черкаської області. Орган місцевого самоврядування — Новодмитрівська сільська громада. Населення становить 444 особи (2001).

Історія[ред. | ред. код]

В історичних документах село вперше згадується у 1713 році. Цього ж року за військові заслуги військовому товаришу Сулимі на володіння селом було видано універсал переяславського полковника Степана Томари, хоча на той час село вже існувало. У «Генеральном следствии о маетностях Переяславского полка», проведеному у 1731 році, сказано:

Село Мицаловка, по свидетельству старожилов тамошних, прежде было войсковое и свободное и надлежало до города.

Назва села, ймовірно, походить від прізвища козака, який уперше тут поселився. Йоги звали Мицал в честь якого було ще в ті часи поставлено кам'яний хрест написи на якому мало кому відомі.

У 1780-х роках було складено описи Київського намісництва. Згідно з ним Мицалівка приписана до Золотоніської сотні, тут було 96 дворів із населенням 248 осіб.

Наприкінці XVIII і на початку XIX століть селом володів старший радник Краснокутський.

Село є на мапі 1812 року.[3]

У 1850-х Мицалівку відвідали українська письменниця Марко Вовчок та етнограф Осип Маркевич. Тут вони записали три пісні: «Да ходила Варочка по кімнаті», «На горі куриться та й куриться», «Горобейко в садку, у садку».

У 1879 році в Мицалівці було відкрито церкву святого Архістратига Михайла[4][5][6]. Збудована з дерева, вона була однією із найвищих споруд навколишньої місцевості і за переказами старожилів з її дзвіниці в гарну погоду можна було бачити Черкаси. На межі століть при церкві відкрито школу грамоти.

На початку XX століття Мицалівка була в складі Золотоніської волості.

У 1930 році в Мицалівці створено колективне господарство «Червоний степ», що згодом перетворюється на КСГП «Промінь», а потім припиняє своє існування.

У роки Голодомору померло 42 мицалівчан, 70 загинуло в роки німецько-радянської війни.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Останні роки свого життя провів у селі самобутній поет Борис Остапчук (друкувався під псевдонімом Борис Ост).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 грудня 2023.
  2. а б Відстані від села Мицалівка. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 24 грудня 2023.
  3. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021. (рос.)
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 630-631 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  6. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 482 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 9 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]