Еріх Лясота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 січня 2022, заснована на цій версії.
Еріх Лясота фон Стеблау
Erich Lassota von Steblau
Народився1550(1550)
Стеблов (за іншими даними — Бляйшвіц (Блажейовіць)), Сілезія, Габсбурзька монархія, нині Польща Польща
Помер1616(1616)
м. Кошице, Габсбурзька монархія, нині Словаччина Словаччина
КраїнаНімеччина
Національністьавстрієць
Діяльністьдипломат
Відомий завдякидипломат і військовик
Alma materЛейпцизький університет, Падуанський університет
Знання мовнімецька
Герб
Герб

Е́ріх Лясо́та (нім. Erich Lassota von Steblau; (нар. близько 1550, Стеблов (за іншими даними — Бляйшвіц (Блажейовіць)[1], Сілезія, нині Польща — пом. 1616, м. Кошице, нині Словаччина) — австрійський дипломат і військовик; мемуарист. Походив із давнього моравського роду Одровунів (Одровонжів), онімечений слов'янин[2].

Життєпис

Народився в Сілезії у шляхетській сім'ї. Навчався в Лейпцизькому й Падуанському університетах. У 1576—1584 роках перебував на військовій і дипломатичній службі в Іспанії, Португалії і Австрії. Від 1585 року служив при дворі німецького імператора Рудольфа II. В 1588—1590 — у шведському полоні.

В червні 1594 року за дорученням імператора виїхав до Запорізької Січі, щоб запросити запорізьких козаків на імператорську службу для участі у війні проти Османської імперії.

Його дорога на Запоріжжя пролягла через Тернопільщину: 21-22 квітня 1594 — м. Почаїв і містечко Вишнівець (нині смт Збаразького району), села Тараж (нині Старий Тараж Кременецького району), Дзвиняча (нині Збаразького району), Маневе та Снігурівка (нині обидва — Лановецького району), Токи (нині Підволочиського району); при поверненні 23-24 липня того ж року — містечкоко (нині смт) Підволочиськ, села Базаринці (нині Збаразького району), Горинка (нині Кременецького району), м. Кременець та інші населені пункти краю.

Помер у Кошице (Словаччина).

Щоденник

Залишив щоденник своєї подорожі — цінне джерело з історії та географії України. Дав картину політичного життя і побуту Запорозької Січі, опис українських міст (Києва, Львова, Луцька, Прилуки, Кам'янця, Проскурова, Хмільника тощо).

Е. Лясота першим із авторів вжив термін «Січ»[3] (нім. Feldläger[4]). Лясота одним з перших відмітив суперечності між запорізькою старшиною і рядовим козацтвом.

Щоденник охоплює період 1573—1594 років. Видавався німецькою мовою в 1854 і 1866 роках у місті Галле під назвою «Щоденник Еріха Лясоти фон Стеблау». Переклади «Щоденника» українською мовою робили Дмитро Яворницький, Василь Доманицький, Михайло Грушевський і Володимир Січинський та інші.

Примітки

  1. ↑ П. Гуцал, Б. Пиндус, В. Уніят. Ляссота фон Стеблау Еріх // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 419.
  2. ↑ Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — Отделъ ІІ. — С. 15.
  3. ↑ Голобуцький Володимир. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — 539 с. — С. 7.
  4. ↑ Кузик Т. Л. Січ, як термін // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 587. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Джерела

Література та посилання


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еріх_Лясота&oldid=34320481