Кайраклія
Село Кайраклія рум. Cairaclia | ||||
Основні дані | ||||
---|---|---|---|---|
45°46′ пн. ш. 28°37′ сх. д. / 45.767° пн. ш. 28.617° сх. д. | ||||
Країна | Молдова | |||
Район | Тараклійський район | |||
Комуна | Кайраклія | |||
Перша згадка | 1816[2] | |||
Населення | 2124 особи (2004, перепис[1]) | |||
Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-7417 | |||
Висота над р.м. | 110 м | |||
Водойма | річка Сар-Яр | |||
Відстань | ||||
Найближча залізнична станція | Гречени | |||
До станції | 7 км | |||
До районного центру | ||||
— фізична | 14 км | |||
До Кишинева | ||||
Місцева влада | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 618115 | |||
Freebase | /m/06w6mhg | |||
Карта | ||||
Кайраклі́я (рум. Cairaclia) — село в Тараклійському районі Молдови, утворює окрему комуну.
Поблизу села діє пункт пропуску на кордоні з Україною Кайраклія—Залізничне.
Географія
Понад селом тече річка Сар-Яр.
Історія
За даними 1859 року на болгарському хуторі Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 462 особи (259 чоловічої статі та 203 — жіночої), налічувалось 180 дворових господарств, існували православна церква[3].
Станом на 1886 рік у болгарській колонії Кубейської волості мешкало 686 осіб, налічувалось 124 дворових господарства, існували школа та 2 лавки[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1144 осіб (546 чоловічої статі та 598 — жіночої), всі — православної віри[5].
Примітки
- ↑ Національне бюро статистики Молдови
- ↑ Eremia A., Răileanu V. Localitățile Republicii Moldova. Ghid informativ documentar istorico-geografic, administrativ-teritorial, normativ-ortografic — Chișinău: Litera AVN, 2009. — 256 с. — ISBN 978-9975-74-064-7
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 294)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-8. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |