Задунаївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Задунаївка
Zadunayivka gerb.png Zadunayivka prapor.png
Герб Прапор
Успенська церква
Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Задунаївська сільська рада
Код КОАТУУ 5120482401
Основні дані
Засноване 1822
Населення 2025
Площа 2,78 км²
Густота населення 728,42 осіб/км²
Поштовий індекс 68433
Телефонний код +380 4845
Географічні дані
Географічні координати 45°49′59″ пн. ш. 29°06′22″ сх. д. / 45.83306° пн. ш. 29.10611° сх. д. / 45.83306; 29.10611Координати: 45°49′59″ пн. ш. 29°06′22″ сх. д. / 45.83306° пн. ш. 29.10611° сх. д. / 45.83306; 29.10611
Середня висота
над рівнем моря
21 м
Водойми Киргиж-Китай
Місцева влада
Адреса ради 68433, Одеська обл., Болградський р-н, с.Задунаївка, вул.Миру,81а , тел. 2-33-35
Карта
Задунаївка. Карта розташування: Україна
Задунаївка
Задунаївка
Задунаївка. Карта розташування: Одеська область
Задунаївка
Задунаївка

CMNS: Задунаївка у Вікісховищі

Задуна́ївка — село в Україні, в Болградському районі Одеської області. Населення становить 2025 осіб. Задунаївка заснована переселенцями з Болгарії в 1822 році. Оскільки болгари прийшли сюди з-за Дунаю, то й поселення своє вони назвали Задунаївкою.

Географія[ред. | ред. код]

Задунаївка знаходиться в південно-західній стороні Арцизького району Одеської області на відстані 45 км від районного центру — м. Арциз та за 220 км від обласного центру — м. Одеса. Слід зазначити сприятливе розташування Задунаївки.

Історія[ред. | ред. код]

За офіційними даними село засноване в 1822 р.

Однак є й інші факти більш раннього заселення території нинішньої Задунаївка — в 1817 р болгарами зі Сливенського округу (Болгарія) і меншою мірою з Пловдівського і Врачанського округів з прізвищами Георгієви та Станчеви. У 1843 г.- населення нараховувало вже понад 120 сімейств.

Спочатку село було названо «Задунаївка», так зветься воно і донині. Мотивовано назва тим, що переселенці прибули на нове місце проживання і тепер знаходилися щодо Батьківщини Болгарії за Дунаєм.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2195 осіб, з яких 1042 чоловіки та 1153 жінки.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2025 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
болгарська 91,6 %
українська 3,8 %
російська 3,56 %
молдовська 0,64 %
гагаузька 0,15 %
циганська 0,1 %
білоруська 0,05 %

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

В основі герба композиція з трьох кольорів — срібного, зеленого і червоного, яка символізує перших болгарських поселенців і єдність, добробут, мир і злагоду народів які проживають в селі. Млин в християнстві символізує Ісуса Христа і наділений тим же значенням, що і душильний прес (гніт), подібно зернам під жорнами та виноградної лози в давильні — «яка гине» на благо людей, подібно як Христос терпів смертні муки заради порятунку роду людського. Виноградна лоза вказує на поширення виноградарства в селі та є символом родючості та багатства. Золотий колір є символом багатства, благородства, достатку. Срібний, білий колір символізує чистоту і невинність. Червоний символізує красу, мужність, боротьбу, а також болгарського революціонера Христо Ботева, який учителював у селі в 1866 році. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]