Задунаївка
| село Задунаївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район | |||||
| Тер. громада | Арцизька міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060010050096931 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1822 | ||||
| Населення | ▬1610 | ||||
| Площа | 2,78 км² | ||||
| Густота населення | 728,42 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68433 | ||||
| Телефонний код | +380 4845 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°49′59″ пн. ш. 29°6′22″ сх. д. / 45.83306° пн. ш. 29.10611° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
21 м | ||||
| Водойми | Киргиж-Китай | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68400, Одеська обл., Болградський р-н, місто Арциз, вул.Соборна, будинок 46 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Задуна́ївка — село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить ▬1610 осіб[1]. Задунаївка заснована переселенцями з Болгарії в 1822 році. Оскільки болгари прийшли сюди з-за Дунаю, то й поселення своє вони назвали Задунаївкою.
Задунаївка знаходиться на відстані 50 км від районного центру — м. Болград та за 220 км від обласного центру — м. Одеса. Слід зазначити сприятливе розташування Задунаївки.
За офіційними даними село засноване в 1822 р.
Однак є й інші факти більш раннього заселення території нинішньої Задунаївка — в 1817 р болгарами зі Сливенського округу (Болгарія) і меншою мірою з Пловдивського і Врачанського округів з прізвищами Георгієви та Станчеви. У 1843 г.- населення нараховувало вже понад 120 сімейств.
Спочатку село було названо «Задунаївка», так зветься воно і донині. Мотивовано назва тим, що переселенці прибули на нове місце проживання і тепер знаходилися щодо Батьківщини Болгарії за Дунаєм.
В 1866–1867 роках у селі працював учителем Христо Ботев — національний герой Болгарії, журналіст і поет[2].
2 червня 1990 року в селі відкрили пам'ятник Ботеву.
25 жовтня 2008 року з ініціативи Одеської обласної державної адміністрації та за активної підтримки місцевої громади в селі відкрито Музей Христо Ботева. Завідувачкою та екскурсоводкою музею є Ірина Данєва[2].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Арцизької міської територіальної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Арцизького району, село увійшло до складу новоутвореного Болградського району[4].
У селі зберігся старий вітровий млин, один з чотирьох в Одеській області[5].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2195 осіб, з яких 1042 чоловіки та 1153 жінки.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2025 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 91,6 % |
| українська | 3,8 % |
| російська | 3,56 % |
| румунська | 0,64 % |
| гагаузька | 0,15 % |
| циганська | 0,1 % |
| білоруська | 0,05 % |
В основі герба композиція з трьох кольорів — срібного, зеленого і червоного, яка символізує перших болгарських поселенців і єдність, добробут, мир і злагоду народів які проживають в селі. Млин в християнстві символізує Ісуса Христа і наділений тим же значенням, що і душильний прес (гніт), подібно зернам під жорнами та виноградної лози в давильні — «яка гине» на благо людей, подібно як Христос терпів смертні муки заради порятунку роду людського. Виноградна лоза вказує на поширення виноградарства в селі та є символом родючості та багатства. Золотий колір є символом багатства, благородства, достатку. Срібний, білий колір символізує чистоту і невинність. Червоний символізує красу, мужність, боротьбу, а також болгарського революціонера Христо Ботева, який учителював у селі в 1866 році. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства.
- ↑ Соціальний паспорт Арцизької міської територіальної громади 2025 | Арцизька громада, Одеська область, Болградський район. arciz-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 10 травня 2025.
- ↑ а б Чумак, Оксана (12 квітня 2025). Як село Задунаївка зберігає пам’ять про видатного поета Христо Ботєва. Махала (укр.). Процитовано 5 липня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Гергинова, Диана (10 травня 2025). На Одещині зберіглися чотири старовинні вітряні млини. Південь сьогодні (укр.). Процитовано 16 червня 2025.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- Задунаївка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
