Лікарські рослини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:26, 3 лютого 2022, створена Шкурба Андрій Вікторович (обговорення | внесок) (Скасування редагування № 34476449 зайве посилання, воно вище є)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 3 лютого 2022, заснована на цій версії.
Crocus sativus — одна з лікарських рослин

Ліка́рська росли́на[1](лат. Plantae medicinales) — рослина, органи або частини якої є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою.

На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина (приблизно 10 %) з них широко застосовується в медицині. Станом на XXI століття сьогодні у спеціалізованих господарствах України вирощується лише 25 видів лікарських рослин.

Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найбільше лікарські рослини застосовуються в народній медицині. Низька токсичність більшості лікарських рослин дозволяє використовувати їх у лікуванні хронічних захворювань, для протирецидивного або реабілітаційного лікування.

Рослини мають різний полівалентний хімічний склад, до якого можуть входити речовини з фармакологічними властивостями. Зазвичай у лікарських рослин один з хімічних компонентів домінує та визначає лікувальні властивості даного виду. Біологічно активні речовини групують у широкі хімічні класи: терпеноїди (ізопреноїди), фенольні сполуки, ліпіди, моно- та полісахариди, алкалоїди, вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Історія

Коріння валер'яни лікарської (Valeriana officinalis) вирощують у промислових масштабах[2]

У процесі розвитку людина накопичувала знання про дію та властивості різних рослин власним досвідом, спостереженням за тваринами, дослідницькою діяльністю.

Шість тисяч років тому шумери використовували лікарські рослини у свіжому вигляді, у вигляді порошків та настоянок, використовуючи воду й вино як розчинник. Ще у другому тисячолітті до н. е. асирійці широко користувалися льоном, дурманом, блекотою. Древні єгиптяни користувалися лікувальними властивостями цибулі, часника гранату, алое, інжиру, винограду, фініків, снодійного маку, лотосу, папірусу, бузини, коноплі, рицини, ялівця. мандрагори та інших рослин, загалом 800 їх згадувалися у «Папірусі Еберса», де вони поділялися на послаблюючі, блювотні, кровоспинні.

Як лікарські рослини на початку XXI століття використовуються дерен, женьшень, часник, звіробій, календула, ромашка лікарська, деревій, мати-й-мачуха, шипшина, обліпиха, солодка, подорожник, м'ята, шавлія, цитрус, журавлина, брусниця, малина, кріп, петрушка, аїр звичайний, холодок, цибуля, глід, фенхель, крушина, імбір, гірчиця, лімонник китайський, шоломниця, горобина, конвалія, калина, барбарис, черемха звичайна, аралія висока та багато інших.[3][4]

Значна кількість видів лікарських рослин вирощується у господарстві. Вагомий внесок у захист культивованих лікарських рослин від шкідників зроблений дослідженнями Є. С. Міляновського.

Файл:Африканські лікарські рослини.jpg
Африканські лікарські рослини. Намальований рукою комплект лікарських рослин.

Класифікація

Зазвичай поділяють на наступні категорії лікарських рослин:

  • Офіцинальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державному реєстрі лікарських засобів України.
  • Фармакопейні лікарські рослини — офіцинальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина вивчає один з напрямків фармацевтичної науки Фармакогнозія.
  • Лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, більшість рослин в ній відносно погано описано, і відомості про ефективність їх застосування не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Тим не менш, багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або занадто дорога.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Наголос у слові «ліка́рська» має бути саме там, бо цей термін не стосується «лікарів», а «ліків»
  2. ↑ https://zaxid.net/viroshhuvannya_likarskih_roslin_v_ukrayini_daye_do_300_tis_dohodu_z_gektara_n1458145
  3. ↑ ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН. [1]
  4. ↑ Лікарські рослини

Джерела

Література

  • Від рослини — до людини: Розповідь про лікувальні та лікарські рослини України / І. Носаль ; За ред. О. М. Марсюка. — К. : Веселка, 1992. — 606 с. — ISBN 5-301-01436-6
  • Дехніч П. Збір та сушіння лікарських та етероолійних рослин. Харків, 1930.
  • Дикорослі лікарські рослини флори УСРР / Є. І. Бордзіловський. — Київ: Видавництво Української Академії Наук, 1935. — 174 с.
  • Екслер Р. Дамо країні лікову сировину. Харків; Одеса: ДВОУ, 1932.
  • Зикеєв С. М. Дикі лікарські рослини. Харків, 1933.
  • Карпенко Ю. О. Підручник з етероолійних та лікарсько-технічних рослин. Харків, 1932.
  • Лікарські рослини і фітотерапія (фітотерапевтична рецептура) / Бензель Л. В., Дармограй Р. Є., Олійник П. В., Бензель І. Л. — К.: ВСВ «Медицина», 2010. — 400 с.
  • Лікарські рослини у повсякденному харчуванні: Пряно-ароматичні рослини / Л. В. Бензель, А. Р. Грицик, Т. Л. Олійник. — Львів: ЛА «Піраміда», 2004. — 80 с.
  • Лікарсько-технічні рослини України / Якубець-Якубчик Є. І. Ред. Борзаківський Г. В. — Київ ; Харків: Державне видавництво колгоспної і радгоспної літератури УСРР, 1936. — 217 с. — С. 109.
  • Лікування соками рослин: посібник-фітодовідник для студ. вищ. мед. і фармацевт. навч. закладів, лікарів-фітотерапевтів, провізорів, викл. вузів і наук. прац. медицини / Л. В. Бензель, П. В. Олійник, А. Р. Грицик, О. М. Долинська. — Івано-Франківськ: ІФДМА, 2003. — 180 с.
  • Паранчик М. Дикорослі лікарські рослини та тваринні продукти. Київ, 1929.
  • Перевозченко І. І., Андрієнко Т. Л., Заверуха Б. В. Шукайте лікаря в природі. К. : Урожай, 2002. 216 с.
  • Повний атлас лікарських рослин / уклад. І. С. Алексєєв. — Донецьк: Глорія Трейд, 2013. — 398 c. : кольор. іл. — ISBN 978-617-536-326-3 (коротко про видання)
  • Практикум з ідентифікації лікарської рослинної сировини: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. (рек. МОНУ лист № 1/11-5604 від 18.03.13) / за ред. В. М. Ковальова. — Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2014. — 264 с.
  • Рослини дарують здоров'я: фітотерапевтичний енциклопедичний довідник / уклад.: Д. Орач, О. Орач ; за ред. К. В. Форманчука. — Львів: Аверс, 2007. — 567 с. : вкл. л. — ISBN 966-7466-82-5
  • Рослини зеленої аптеки: Поширення, збирання, використання / І. І. Перевозченко, Т. Л. Андрієнко. — К. : Урожай, 1993. — 96 с. — ISBN 5-337-01358-0
  • Словник лікарських рослин світової медицини / Р. М. Гулько. — Львів: Ліга–Прес, 2005. — 506 с.
  • Смоленский П. Лікарські рослини. Харків, 1930.
  • Фармацевтична ботаніка: базовий підруч. для студ. вищ. фарм. навч. закл. освіти та фарм. ф-тів вищ. мед. закл. освіти III—IV р. акр. (затв. МОЗУ ЦМК від 21.03.2014 р.№ 10) / А. Г. Сербін, Л. М. Сіра, Т. О. Слободянюк ; за ред. Л. М. Сірої. — Вінниця: Нова книга, 2015. — 488 с.
  • Харчові лікарські рослини в медицині та кулінарії / Л. В. Бензель, П. В. Олійник, В. Є. Бабій [та ін.]. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2004. — 292 с. : табл., іл., фот.кольорові. — Бібліогр.: с. 278—279 (35 назв). — Алф. покажч. назв рослин на латин. мові: с. 280—290. — ISBN 966-7893-54-5
  • Цілющі деревні рослини: навч. посіб.-довідн. / Лисюк Р. М., Шляхта Я. М. — К.: Знання, 2014. — 221 с.+ 32 с. іл.
  • Цілющі екзоти / Б. М. Зузук, Є. А. Литвинець. — Львів: Аверс, 2004. — 188 с.

Посилання


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Таблетки Це незавершена стаття про лікарські засоби.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лікарські_рослини&oldid=34476531