Балка Рідкодуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:11, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ентомологічний заказник місцевого значення «Балка Рідкодуб»
48°44′21″ пн. ш. 38°35′12″ сх. д. / 48.73916667002777814° пн. ш. 38.58694444002777857° сх. д. / 48.73916667002777814; 38.58694444002777857Координати: 48°44′21″ пн. ш. 38°35′12″ сх. д. / 48.73916667002777814° пн. ш. 38.58694444002777857° сх. д. / 48.73916667002777814; 38.58694444002777857
Країна  Україна
Розташування Попаснянський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто Попасна
Водні об'єкти струмок
Площа 8,6 га
Засновано 9 грудня 1982
Балка Рідкодуб. Карта розташування: Луганська область
Балка Рідкодуб
Балка Рідкодуб (Луганська область)
Мапа

CMNS: Балка Рідкодуб у Вікісховищі

Ба́лка Рідкоду́б — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Розташування

Ентомологічний заказник розташований за 1,7 км на північ від села Оріхове в Попаснянському районі Луганської області. Координати: 48° 44' 21" північної широти, 38° 35' 13" східної довготи [1].

Історія

Ентомологічний заказник місцевого значення «Балка Рідкодуб» оголошений рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 532 від 9 грудня 1982 року (в. ч.), № 247 від 28 червня 1984 року.

Загальна характеристика

Ентомологічний заказник «Балка Рідкодуб» загальною площею 8,6 га являє собою балку з пологими схилами. По дну балки тече струмок, який живиться від джерела, що розташоване у верхів'ях балки.

Рослинний світ

По схилах балки зростає цілинна степова рослинність з поодинокими деревами дубу, яблуні лісової, груші звичайної.

Ентомофауна

Балка є сприятливим середовищем для існування природних популяцій бджіл і джмелів, які є запилювачами люцерни та сільськогосподарських культур.

Примітки

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заказники місцевого значення. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.

Джерела