Кононов Олег Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:04, 27 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Кононов
Олег Кононов
Олег Кононов
Особисті дані
Повне ім'я Олег Георгійович Кононов
Народження 23 березня 1966(1966-03-23) (58 років)
  Курськ
Зріст 183 см
Вага 76 кг
Прізвисько Конан
Громадянство  Білорусь
 Росія
Позиція півзахисник, захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1988
1989
1989–1995
1994–1995
1996–1997
1998–1999		 СРСР «Дніпро» М
СРСР «Зоря» В
СРСР Білорусь КІМ
Польща «Рух» (Хожув)
Білорусь «Нафтан»
Білорусь «Торпедо» Мн		 70 (8)
8 (0)
101 (9)
3 (0)
59 (3)
31 (9)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2005—2008
2008/09
2009/10
2010/11
2011/12
2012/13
2013/14
2013/14
2014/15
2015/16
2016/17
2017/18
2017/18
2018/19
2020 		Молдова «Шериф» (помічник)
Україна «Карпати» Л



Україна «Севастополь»

Росія «Краснодар»



Росія «Ахмат»
Росія «Арсенал» (Тула)
Росія «Спартак» (М)
Латвія Рига
9
5
5
пішов
1 (1 ліга)
пішов
5
3
4
пішов
пішов
пішов

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 12 листопада 2018.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кононов.

Оле́г Гео́ргійович Ко́нонов (біл. Алег Георгіевіч Конанаў, рос. Олег Георгиевич Кононов, нар. 23 березня 1966, Курськ) — білоруський і російський тренер, що очолює латвійську команду Рига. Колишній білоруський і російський радянський футболіст, півзахисник та захисник. Відомий успішною тренерською роботою в «Карпатах», «Севастополі» та «Краснодарі». Найкращий тренер РФПЛ 2014/15.

Ігрова кар'єра

Закінчив Смоленський інститут фізкультури.

Починав грати за першолігову «Іскру» (Смоленськ), але підліткові було складно пробитися до першої команди, тому Кононов виступав за дублерів.

Згодом захищав барви могильовського «Дніпра» у другій лізі. Частину сезону 1989 провів у ворошиловградській (нині луганській) «Зорі». Від 1989 до 1995 року грав у білоруському клубі КІМ (Вітебськ), який був одним з найсильніших колективів країни — у 1993 та 1995 роках був віце-чемпіоном Білорусі, в 1994 році здобув «бронзу».

У зимовому міжсезонні 1994/95 Кононов перейшов до польського клубу «Рух» (Хожув), ставши першим іноземцем в історії цієї команди.[2] Але там він провів лише 3 гри у чемпіонаті Польщі, за результатами першості «Рух» покинув найвищий дивізіон, а він повернувся до Білорусі, до клубу «Нафтан» (Новополоцьк). Закінчив ігрову кар'єру в мінському «Торпедо».

Тренерська діяльність

Тренерську роботу розпочав у «Торпедо» (Мінськ). Був асистентом тренера Анатолія Юревича — разом білоруські спеціалісти працювали у мінському «Локомотиві» і запорізькому «Металурзі» (друга половина сезону 2003/04)[3]. Від 2005 до 2008 року керував юнацькою академією «Шерифа» (Тирасполь)[4] і був одним з тренерів команди. За цей час «Шериф» 4 рази поспіль виграв чемпіонат Молдови з футболу.

9 червня 2008 року Олег Кононов підписав угоду з українськими «Карпатами», ставши новим наставником команди. На цьому посту він замінив Валерія Яремченка.

Олег Кононов у 2011 році

Посів з «Карпатами» 5-е місце в чемпіонаті України 2009/10, вивівши клуб до єврокубків — уперше за останні 10 років. У Лізі Європи 2010/11 команда вперше дійшла до групового турніру, в 4 кваліфікаційному раунді за сумою двох ігор (2:2 на виїзді, 1:1 удома) сенсаційно здолавши турецький «Галатасарай».

2011 року нагороджений відзнакою міського голови Львова «Почесний знак святого Юрія» за визначні заслуги перед містом[5].

За підсумками чемпіонату 2010—2011 років львів'яни вдруге поспіль посіли 5-е місце й вибороли право виступати в Лізі Європи.

У червні 2011 закінчився термін 3-річного контракту з «Карпатами», але після перемовин з президентом клубу Олег Кононов підписав нову 3-річну угоду[6]. Серед претендентів на тренера була також «Таврія» (Сімферополь)[7], яка попередні сезони боролася з львів'янами за місце в єврокубках.

Початок сезону 2011/12 був дуже невдалим для «Карпат» — замість анонсованої боротьби за місце в єврокубках клуб у 13 турах набрав тільки 10 очок і йшов на 14-му місці. Після розгромної домашньої поразки 16 жовтня 2011 від «Арсенала» (0:3) керівництво «Карпат» і тренер розірвали контракт за обопільною згодою сторін, інформація про це з'явилася на офіційній сторінці клубу 18 жовтня[8].

20 січня 2012 року обійняв посаду генерального директора[9] першолігового ФК «Севастополь», який боровся за повернення до прем'єр-ліги. Найрезультативнішим гравцем «Севастополя» у весняній частині сезону 2011/12 став нападник Сергій Кузнецов, який до того виступав під керівництвом Кононова у «Карпатах».

Влітку 2012 року призначений головним тренером команди. У першому ж сезоні під його керівництво команда достроково, за 4 тури до фінішу сезону, виграла першу лігу та завоювала путівку до Прем'єр-ліги. Новий чемпіонат України «Севастополь», під керівництвом Кононова, почав цілком упевнено. Після п'яти зустрічей в активі команди з Криму було 5 очок, причому обидві свої поразки дебютант вищого дивізіон зазнав від грандів — донецького «Шахтаря» та київського «Динамо».

10 серпня 2013 року Кононов покинув «Севастополь» і вже наступного дня був призначений головним тренером російського «Краснодара»[10].

У листопаді 2013 року отримав російське громадянство[11]. У першому сезоні «Краснодар» фінішував на 5-му місці, отримавши перепустку в єврокубки, а також вийшов до фіналу Кубка Росії — найбільші досягнення в історії клубу. У сезоні 2014/15 «бики» завоювали бронзові медалі прем'єр-ліги, а білоруського фахівця визнано найкращим тренером ліги. Наступного року «Краснодар» фінішував четвертим. У вересні 2016 року повідомлено, що Кононов пішов із посади наставника «Краснодара». Завдяки високим результатам його команд Олега Кононова називали серед основних кандидатів на посаду тренера збірної Росії[12] або ЦСКА (Москва)[13].

На початку 2017 року відмовився очолити збірну Білорусі. У травні 2017 року очолив «Ахмат» (Грозний), а на початку сезону 2018/19 тренував «Арсенал» (Тула).

З 12 листопада 2018 року — головний тренер «Спартака» (Москва)[14]. Керівництво клубу повідомило, що підписало угоду до кінця сезону 2019/20, а цілі на поточний сезон — здобуття Кубка Росії та потрапляння до Ліги чемпіонів[15].

З 2020 очолює латвійську команду Рига.

Примітки

  1. ↑ 90minut.pl — 2003.
  2. ↑ Ruch Chorzów — Byli gracze[недоступне посилання з квітня 2019](пол.)
  3. ↑ Історія «Металурга» (Запоріжжя) (рос.)
  4. ↑ Лига Чемпионов УЕФА 2008/09 [Архівовано 4 серпня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ Олег Кононов отримав «Почесний знак святого Юрія» (fckarpaty.lviv.ua, 12.05.2011)
  6. ↑ Офіційно: Олег Кононов підписав контракт на три роки (fckarpaty.lviv.ua, 08.06.2011)
  7. ↑ Таврия: деньги есть, ведется поиск игроков и тренера (football.ua, 28.05.2011) (рос.)
  8. ↑ Олег Кононов залишив посаду головного тренера ФК «Карпати» (fckarpaty.lviv.ua, 18.10.2011)
  9. ↑ Официально. Олег Кононов — генеральный директор ФК «Севастополь» (fcsevastopol.com, 20.01.2012) [Архівовано 24.01.2012, у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Главным тренером ФК «Краснодар» стал Олег Кононов
  11. ↑ Олег Кононов: «Рад, что вернул российское гражданство» (рос.)
  12. ↑ http://www.sport-express.ru/football/euro/2016/news/886947/
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Алег Конанаў стаў галоўным трэнерам маскоўскага «Спартака» (біл.)
  15. ↑ Олег Кононов — главный тренер «Спартака» (spartak.com) (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кононов Олег Георгійович
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кононов Олег Георгійович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кононов_Олег_Георгійович&oldid=33893415