CASE Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. Вміст статті може потребувати приведення до нейтрального викладу інформації. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Центр соціально-економічних досліджень «CASE Україна»
(CASE Україна)
Дата заснування 1999[1]
Тип Громадська організація
Адреса 02001, Київ, Полтавська, 10
Офіційний сайт case-ukraine.com.ua

CASE Україна (Центр соціально-економічних досліджень «CASE Україна») — аналітичний центр дослідження державної економічної політики[2][3][4].

Історія[ред. | ред. код]

Створений 1999 року співробітниками проекту макроекономічних реформ Гарвардського інституту міжнародного розвитку, який діяв в Україні протягом 1996–99 років[5][6]. Обстоює розширення економічних свобод в Україні.

Засновники: Ева Бальцеровіч, Марек Дамбровскі та Януш Ширмер. З 2006 року центром керує Дмитро Боярчук[7][8][9].

Напрями роботи[ред. | ред. код]

Надає аналітичну підтримку урядовим та парламентським установам. Серед партнерів — Міністерство економіки України[10].

Економічне просвітництво[ред. | ред. код]

Значення «Рахунку від держави» для працівника із середньою зарплатою.

Найвідомішим проектом «CASE Україна» є просвітницька кампанія «Ціна держави»[11][12][3]. У багатьох просвітницьких заходах використовується калькулятор податків «Рахунок від держави»[13], який показує у яку суму платнику податків, залежно від його доходів, обходиться та чи інша стаття витрат уряду.

У 2020 році напередодні місцевих виборів CASE Україна провів кампанію на підтримку визнання ролі платників податків у державних витратах. Кампанія включала поширення наліпок «Побудовано за твої податки»[14][15], створення петиції на сайті Президента України[16], яка набрала необхідні 25 тисяч голосів та отримала відповідь Зеленського[17], а також подання до Верховної Ради законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування про використання коштів платників податків»[18].

«CASE Україна» створив інтернет-додаток, за допомогою якого мешканці об'єднаної територіальної громади можуть вивчати бюджет громади у доступному вигляді, контролювати ефективність видатків і пропонувати нові проекти для добробуту громади[3], а також онлайн-платформу інтерактивних бюджетів шкіл[19], яка дозволяє порівняти фінансування шкіл, окремі статті витрат[20].

Пенсійна та соціальна політика[ред. | ред. код]

2021 року «CASE Україна» започаткував кампанію з привернення уваги суспільства та політиків до проведення пенсійної рефоми, яка на той час перестала бути в центрі уваги, оскільки численні попередні спроби реформи зазнали невдачі. Кампанія включала низку досліджень[21].

Бюджетна та податкова політика[ред. | ред. код]

Центр робить щоквартальні огляди стану зведеного бюджету[22][23], підтримує сайт з даними бюджетної статистики[24]. Створив симулятори державного бюджету[25] та бюджету ОТГ[26], які пояснюють користувачам проблему обмеження бюджетних коштів і потребу вибирати між взаємовиключними статтями витрат.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2016 року під час конкурсу онлайн-активістів The Bobs у національній номінації «Найкращий сайт або блог українською» переміг проект «Ціна держави»[27].
  • 2016 року «CASE Україна» посів 6 місце за силою інформаційного впливу у рейтингу Think Twice[28].
CASE Україна
у соціальних мережах
CASE Україна на сайті Facebook
  • 2018 року просвітницька кампанія проекту «Ціна держави» у 15 містах України була відзначена премією в галузі громадських зв'язків «Піранья року» на Форумі організаційного розвитку громадянського суспільства[29].
  • 2022 року центр отримав нагороду Ayn Rand Award for Advancing Liberty 2021 у номінації «Best Think Tank of 2021» за ініціативу «Зроблено за кошти платників податків»[30].

Співпраця[ред. | ред. код]

CASE Україна є регіональним партнером Всесвітнього економічного форуму з підготовки Індексу глобальної конкурентоспроможності[31]. Аналітичний центр є партнером мережі Atlas Network, розташованої у США, яка займається поширенням ідей економічної свободи та ринкової економіки[32]. Організація є учасником платформи Центру економічного відновлення[33], коаліції «Реанімаційний пакет реформ»[34], Економічної експертної платформи[35]. 22 вересня 2023 року між CASE Україна та Українською радою бізнесу було підписано меморандум про співпрацю для сприяння відновленню та розвитку України[36].

Публікації[ред. | ред. код]

З 1999 до 2019 року експерти центру оприлюднили понад 160 наукових праць[3].

Повоєнне відновлення України[ред. | ред. код]

13 лютого 2023 року аналітичні центри CASE (Польща) та CASE Україна разом з міжнародними та українськими експертами розробили план реформ з економічного відновлення України «Економічні пріоритети для повоєнної України: план реформ»[37]. Серед рецензентів звіту були шведсько-американський економіст Андерс Ослунд, польський економіст і політик Лешек Бальцерович, ⁣ словацький політик Іван Міклош та віцепрезидент Правління CASE (Польща) Ян Хагемейєр.

У звіті йдеться, що ключовою вимогою євроінтеграції є побудова верховенства права, а для залучення необхідних коштів на відбудову потрібна довіра до інститутів (судової системи). Автори звіту пропонують кроки, які дозволять паралельно до створення необхідних інститутів розпочати відбудову та розвиток. Зокрема, пропонується максимальне спрощення у важливих сферах економіки (зокрема, митних і податкових процедур) та запуск проксі-судової системи для залучення інвестицій.

Презентація та обговорення дослідження відбулося 25 квітня 2023 року під час дебатів «Перспективи та політика для післявоєнної економіки України. Що робити після завершення російської агресії?» у Варшавській школі економіки[38].

12 червня 2023 року у Брюсселі (Бельгія) під час дискусії «Повоєнні економічні перспективи України: довгострокове зростання, стабільність та відновлення», за участі представників високого рівня Європейської Комісії та Міжнародного валютного фонду, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук представив основні тези звіту, після чого відбулось обговорення[39].

Результати звіту були висвітлені в іноземних медіа та академічних виданнях. Зокрема, експертна колонка одного зі співавторів звіту, американського економіста Крістофера Хартвелла у Chicago Tribune[40], спільна публікація Хартвелла та Боярчука в академічному виданні EconPol Forum[41], стаття у галузевому виданні Emerging Europe[42] та телевізійний сюжет на польському телеканалі TVP World у програмі Business Arena[43].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ CASE Україна. Річний звіт 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
  2. ↑ Інформаційна потужність аналітичних центрів 2016
  3. ↑ а б в г 20 років діяльності — CASE Україна
  4. ↑ List of host organizations (PDF). Open Society Foundation. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  5. ↑ Gateway [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Harvard Kennedy School
  7. ↑ https://nv.ua/ukr/opinion_author/boyarchuk.html
  8. ↑ https://forbes.ua/authors/dmitro-boyarchuk
  9. ↑ https://www.epravda.com.ua/authors/57ff262a62fa6/
  10. ↑ ПАРТНЕРИ ПРО СПІВПРАЦЮ З НЕУРЯДОВИМИ АНАЛІТИЧНИМИ ЦЕНТРАМИ
  11. ↑ На что идут налоги, уплаченные украинцами
  12. ↑ Интервью Геннадия Выходцева и Валерия Маковецкого: Фокстроту исполнилось 25 лет
  13. ↑ Рахунок від держави
  14. ↑ Замість «Велике будівництво» — «Збудовано за твої податки»: житомиряни можуть безкоштовно замовити наліпки
  15. ↑ «Побудовано за твої податки»: українцям запропонували боротися з популізмом чиновників наліпками (фото)
  16. ↑ Петиція до Президента України № 22/123558-еп
  17. ↑ «За кошти платників податків»: Зеленський підтримав петицію про інформування щодо будівництва
  18. ↑ «Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування про використання коштів платників податків»
  19. ↑ ЗНО/ВСТУП
  20. ↑ Контролюй видатки своєї школи
  21. ↑ Чому бідують українські пенсіонери? https://case-ukraine.com.ua/content/uploads/2022/07/CASE_zvit_pensionery8.pdf
  22. ↑ https://cost.ua/v-zhovtni-grantiv-dlya-ukrayiny-ne-bulo-ale-dopomoga-tryvaye/
  23. ↑ https://cost.ua/defitsyt-byudzhetu-u-2023-mu-rotsi-skorochuyetsya/
  24. ↑ http://old.cost.ua/budget/
  25. ↑ http://old.cost.ua/budget_simulator_2017/
  26. ↑ https://cost.ua/interactive-community-budget/
  27. ↑ У Бонні нагородили переможців конкурсу онлайн-активістів The Bobs
  28. ↑ Інформаційна потужність аналітичних центрів 2016
  29. ↑ CASE Україна. Звіт 2018 року
  30. ↑ Пройшла церемонія нагородження Ayn Rand Award for Advancing Liberty
  31. ↑ Global Competitiveness Report 2020. World Economic Forum (англ.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  32. ↑ Ukraine Freedom Fund. go.atlasnetwork.org. Процитовано 27 жовтня 2023.
  33. ↑ Центр економічного відновлення. Центр економічного відновлення. Процитовано 27 жовтня 2023.
  34. ↑ Учасники коаліції - Реанімаційний Пакет Реформ (укр.). 10 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2023.
  35. ↑ УЧАСНИКИ. economics.org.ua. Процитовано 27 жовтня 2023.
  36. ↑ UCB-News, Автор: (22 вересня 2023). УРБ та “Ціна держави” підписали спільний меморандум. Українська Рада Бізнесу (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  37. ↑ Economic Priorities in Post-war Ukraine. www.case-research.eu (англ.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  38. ↑ Debate „Perspectives and Policy for Ukraine's Post-war Economy” (укр.), процитовано 27 жовтня 2023
  39. ↑ Ukraine's post-war economic outlook: long-term growth, stability and reconstruction. IMF (англ.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  40. ↑ Op-Ed: Ukraine has means to strengthen a war-battered economy. Chicago Tribune. 23 лютого 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  41. ↑ Hartwell, Christopher A.; Boyarchuk, Dmytro (2023). What should be the economic priorities in post-war Ukraine?. EconPol Forum. Т. 24, № 2. с. 25—29. ISSN 2752-1184. Процитовано 27 жовтня 2023.
  42. ↑ andwrob (26 лютого 2023). The last word: Rebuilding Ukraine begins with rule of law. Emerging Europe (брит.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  43. ↑ Post-war plan for rebuilding Ukraine | Business Arena | TVP World (укр.), процитовано 27 жовтня 2023
Вказані лише ті громадські організації, про які існуть статті
Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, замінивши голі посилання на повноцінні джерела-примітки, що використовують {{cite web}} (і обов'язково заповніть параметри archive-url, archive-date та deadurl), аби упевнитися, що всі АД продовжуватимуть бути перевірними і в майбутньому, та допомогти дотримуватися послідовності у стилі джерел-приміток. Ви можете скористатися вікі-інструментом reFill 2.0, аби допомогти вам автоматизувати форматування джерел-приміток.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CASE_Україна&oldid=42059451