Douglas B-23 Dragon

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Douglas B-23 Dragon
В-25 Mitchell у польоті
Призначення: середній бомбардувальник
Перший політ: 27 липня 1939
Прийнятий на озброєння: 1940
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 19401945
На озброєнні у: США
Розробник: Douglas Aircraft Company
Виробник: Douglas Aircraft Company
Всього збудовано: 38
Конструктор: Douglas Aircraft Company
Екіпаж: 4-5 особи
Крейсерська швидкість: 338 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 454 км/год
Дальність польоту: 2 341 км
Практична стеля: 9 632 м
Довжина: 17,78 м
Висота: 5,64 м
Розмах крила: 28,04 м
Площа крила: 92,25 м²
Споряджений: 13 835 кг
Двигуни: 2 × Wright R-2600-3 «Cyclone» 14 по 1600 к.с. кожен
Гарматне озброєння: 3 х 7,62-мм кулемети Browning М1919
1 х 12,7-мм кулемет Browning M2
Внутрішнє бомбове навантаження: до 910 кг

Douglas B-23 Dragon у Вікісховищі

Дуглас B-23 Дрегон (англ. Douglas B-23 Dragon — Дракон) — американський двомоторний суцільнометалевий 4-5-місний бомбардувальник середнього радіуса дії.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ще під час створення B-18 було зрозуміло, що дуже швидко буде потрібний бомбардувальник з значно кращими характеристиками, спроба просто поставити потужніші двигуни (модель XB-22) очікуваних результатів не принесла і компанія Douglas почала розробку нового літака. Новий проєкт B-23 все ще створювався на базі B-18, але в нього, у порівнянні з попередником, був значно перероблений фюзеляж та вертикальне оперення, а також посилені крила запозиченні в лайнера DC-3. Проєкт був прийнятий військовими, які переоформили замовлення останніх 38 B-18 на B-23. Перший політ відбувся у 1939 році, але після виконання контракту на 38 літаків, більше B-23 не виготовлялись.[1]

Конструкція[ред. | ред. код]

На відміну від B-18, літак B-23 був низькопланом, мав вужчий фюзеляж з високим кілем та рулем висоти, абсолютно нові мотогондоли з двигунами Wright R-2600-3 та хвостову кулеметну точку. Шасі повністю ховались, причому хвостове колесо також ховалось у спеціальну нішу. Носова частина бомбардувальника не мала засклення та стрілецької точки, оскільки передбачалось, що маючи більшу швидкість, B-23 зможе ухилитись від бою з винищувачами на зустрічних курсах.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Кулеметне:
  • Бомбове навантаження:
    • до 910 кг бомб

Історія використання[ред. | ред. код]

Літаки B-23 почали заміняти застарілий Northrop A-17, проте їхня служба виявилась дуже нетривалою. Досить швидко аналіз повітряних боїв в Європі показав, що сам B-23 не може конкурувати з бомбардувальниками воюючих сторін. У 1941 році вони стали замінюватись новими B-25 та B-26. Через це літаки B-23 участь у бойових діях не брали, але наприкінці 1941 року декілька літаків залучались до патрулювання тихоокеанського узбережжя США.

B-23 використовувались для тренування льотчиків бомбардувальників. Частина літаків були переобладнані на транспортні, їм був присвоєний індекс UC-67.

Після війни непотрібні B-23 та UC-67 продали приватним власникам. Багато з них були перероблені технічним відділом компанії Pan American World Airways у пасажирські. Замість бомбового відсіку був обладнаний пасажирський салон на 12 осіб з туалетом та засобами обслуговування. По бортах були зроблені ілюмінатори. Деякі переобладнані літаки літали до кінця 1970-х років.

На даний час збереглось 4 екземпляри B-23, які знаходяться в авіамузеях США.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харук, 2012, с. 257.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]