Douglas F4D Skyray

Douglas F4D Skyray
Skyray
Призначення:	палубний винищувач
Перший політ:	23 січня 1951
Прийнятий на озброєння:	1956
Знятий з озброєння:	1964
Період використання:	1956-1964
На озброєнні у:	ВМС США, Морської піхоти США
Розробник:	Douglas Aircraft Company
Всього збудовано:	422
Конструктор:	Ед Хайнеман
Екіпаж:	1 особа
Максимальна швидкість (МШ):	1 200 км/год
Бойовий радіус:	320 км
Дальність польоту:	1 100 км
Дальність польоту з ППБ:	1 900 км
Практична стеля:	17 000 м
Швидкопідйомність:	5 598 м/хв, 93,3 м/с
Довжина:	13,8 м
Висота:	3,96 м
Розмах крила:	10,21 м
Площа крила:	52 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:	(Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)°
Споряджений:	10 273 кг
Двигуни:	1 Pratt Whitney J57-P-2 (J57-P-8B)
Тяга (потужність):	45 кН
Тяга форсажна:	71 кН
Гарматне озброєння:	чотири × 20 мм Temco-Ford
Боєзапас:	65 снарядів/ствол
Кількість точок підвіски:	6
Маса підвісних елементів:	1814 кг
Підвісне озброєння:	бомби, ПУ 72х70-мм НКР.
Douglas F4D Skyray у Вікісховищі

F4D Skyray (укр. «Скайрей») — американський палубний винищувач-перехоплювач. Перший у світі винищувач палубного базування, здатний перевищити швидкість звуку.

Історія

1947 року американський флот склав вимоги для нового винищувача — той мав перехоплювати і знищувати ворожі літаки на висоті 15 240 м (50 000 футів) за п'ять хвилин після оголошення повітряної тривоги.

Перший серійний літак злетів у липні 1954 року. Після цього серійне виробництво наростало, досягши максимуму 1957 року, коли за тиждень з конвеєра сходило три літаки.

Перша бойова ескадрилья винищувачів F4D-1 (VF-74) перелетіла на авіаносець «Рузвельт» навесні 1956 року. 1957 року флот мав п'ять таких ескадрилей.

Літак використовувався у липні і серпні 1958 року за програмою «Пілот» для запуску ракети-носія Пілот в зоні викиду над протокою Санта-Барбара (англ. Santa Barbara Channel Drop Zone) після зльоту з повітряної бази військово-морського флоту США Поінт-Мугу (англ. Naval Air Station Point Mugu).

Програму Пілот закрито в серпні 1958 року і замінено NOTS-EV-2 Caleb. Програма Пілот була засекреченою до 1994 року.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

• Екіпаж: 1 пілот
• Довжина: 13,8 м
• Розмах крил: 10,21 м
• Висота: 3,96 м
• Площа крила: 52 м²
• Маса порожнього: 7268 кг
• Маса спорядженого: 10 273 кг
• Максимальна злітна маса: 12 300 кг
• Двигун: Пратт-анд-Вітні J57-P-8 (1×45/71 кН)

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 1200 км/год
• Дальність польоту: 1100 км
• Дальність польоту з підвісними баками: 1900 км
• Практична стеля: 17 000 м
• Швидкопідйомність: 93,3 м/с (5598 м/хв)
• Питоме навантаження на крило: 198 кг/м²
• Тягооснащеність: 0,71

Озброєння

• Гармати: 4×20 мм, боєзапас — 65 снарядів/ствол
• Ракети: 6 блоків 7 × 70 мм некерованих ракет або

• 4 блоки 19 × 70 мм некерованих ракет;
• 4 × AIM-9 Sidewinder протиповітряні ракети

• Бомби: 2×910 кг

Див. також

• Douglas F3D Skyknight
• Douglas F5D Skylancer

Джерела

• F4D Skyray [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• Програма Пілот і програма Калеб [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)